Рівненський апеляційний суд
29 жовтня 2018 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., з участю ОСОБА_1, який притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого ОСОБА_2 та представника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року, -
встановив:
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року провадження у справі про притягення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КупАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Як встановлено судом, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №063535 від 30.07.2018, в якому зазначено, що 30.07.2018 о 15:30год. на автодорозі М-6 Київ-Чоп, 356км+845м, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21093, д.н.з. 788-41ТВ, під час виїзду на естакаду не вжив заходів, щоб не допустити його самовільного руху, не поставив на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільний рух назад та здійснив наїзд на автомобіль «Мітсубісі Аутлендер» (СКС MOV-04 МП), д.н.з. 114632, під керуванням водія ОСОБА_2, який стояв позаду в нерухомому стані. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 15.12 ПДР України.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить скасувати постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1, та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.
Свої вимоги потерпілий ОСОБА_2 мотивує тим, що судом не досліджено в повній мірі докази, які містяться в матеріалах справи. Доводить, що постанова суду першої інстанції містить передчасний, необгрунтований та невмотивований висновок про відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень вимог Правил дорожнього руху України, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП.
Також потерпілим ОСОБА_2 подано письмові пояснення щодо пропуску строку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілого ОСОБА_2 та представника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, які просять скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, доводи ОСОБА_1, який просить постанову суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 04 жовтня 2018 року Управління патрульної поліції у Рівненській області отримало оскаржувану постанову, а 09 жовтня 2018 року до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області було подано апеляційну скаргу.
На підставі наведеного строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 інкримінується порушення п.15.12 ПДР України.
Пунктом 15.12 ПДР України передбачено, що водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 вину в скоєному не визнав. Пояснив, що в той день він їхав із Тернопільщини і щось стало сікти у вихлопній трубі, тому вирішив заїхати на естакаду на ділянці а/д М06 Київ - Чоп 356 км + 845 м. Коли виїжджав на естакаду і передніми колесами вже був зверху на ній, то його автомобіль заглох. Він натиснув на гальма та почав спускатися з естакади. Перед спуском подивився в дзеркала та переконався, що перешкод на шляху його автомобіля не було, проте потім відчув удар позаду свого автомобіля. Деталізував, що не знає чи патрульний автомобіль його вдарив, але рух його автомобіля був не самовільний.
Потерпілий ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції показав, що працює інспектором ПП. Того дня відпрацьовували маршрут по а/д М06 Київ - Чоп. На ділянці а/д М06 Київ - Чоп 356 км + 845 м мав намір здійснити розворот, оскільки в тому місці знаходиться майданчик для транспортних засобів, який обладнаний естакадою. Коли він під'їхав на вищевказаний майданчик, то бачив як водій ОСОБА_1 на автомобілі марки ВАЗ 21093 виїжджає на естакаду на ділянці а/д М06 Київ - Чоп 356 км + 845 м, проте, маючи намір здійснити маневр заднім ходом, зупинив патрульний автомобіль біля екстакади, чим перегородив дорогу для водія ОСОБА_1 Свої дії мотивував тим, що не очікував, що водій автомобіля ВАЗ 21093 буде рухатись заднім ходом.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки в діях ОСОБА_1 не вбачається порушення п.15.12 ПДР України.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання в апеляційній інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.22, 284, 294 КупАП, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року, щодо ОСОБА_1 задишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І.