Справа № 761/38468/18
Провадження № 1-кс/761/26076/2018
26 жовтня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СУ ГУНП у м.Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що 08.06.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 - донці ОСОБА_3 .
Водночас, на день звернення зі скаргою до слідчого судді майно власнику не повернуте.
Заявник, вважаючи вказане майно тимчасово вилученим, враховуючи, що слідчим не ініційоване питання про накладення на нього арешту, просив зобов'язати останнього повернути майно.
У судове засідання заявник, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду скарги належним чином, не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.
Слідчий СУ ГУНП у м. Києві до суду також не прибув, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 2 визначені завдання кримінального провадження, до яких серед іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Крім того, процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Відповідно до ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесені законність (ст. 9 КПК), змагальність (ст. 22 КПК) та диспозитивність ( ст. 26 КПК).
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу.
Так, у силу ч. 3 ст. 306 КПК розгляд скарг на бездіяльність слідчого, здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала таку скаргу.
Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження засад змагальності та диспозитивності.
Відповідно ст. 22 КПК зміст змагальності у кримінальному провадженні полягає у самостійному обстоюванні сторонами їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими КПК засобами.
Диспозитивність, яка визначена ст. 26 КПК, передбачає, що сторони кримінальному провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до ч.6 ст. 22 КПК зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У той же час принцип змагальності у силу ст. 22 КПК саме на особу, яка звернулася з скаргою, покладає обов'язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого заявником питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду скарги.
Неприбуття заявника до суду унеможливило встановлення усіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог, тобто перешкодило виконанню слідчим суддею покладених на нього обов'язків щодо об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Слідчий суддя приймає до уваги, що ч. 2 ст. 307 КПК визначений вичерпний перелік можливих рішень за результатами розгляду скарг.
У той же час вказані рішення можуть бути прийняті виключно за наслідками розгляду скарги, здійснення якого можливо виключно за участі її ініціатора. Викладені вище обставини унеможливлюють розгляд скарги по суті та прийняття рішення у порядку ст. 307 КПК.
На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 303-306, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1