Справа № 371/948/18
1-кп/379/100/18
02.11.2018 року Таращанський районний суд Київської області
в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
потерпілої: ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілої: ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Тараща матеріали кримінального провадження № 12018110220000330 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Філонівка Новоанінського району Волгоградської області Російська Федерація, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню спеціальну освіту, пенсіонера, розведеного, немаючого на утриманні дітей, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України, суд,
Наприкінці серпня 2017 року, більш точної дати та часу не встановлено, малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшла до місця проживання ОСОБА_5 на його запрошення, а саме до будинку АДРЕСА_1 , щоб допомогти по господарству.
Цього ж дня у ОСОБА_5 , який побачив, що ОСОБА_6 закінчила роботу по господарству, виник умисел на вчинення розпусних дій щодо неї. Переслідуючи мету задоволення статевої пристрасті шляхом вчинення розпусних дій сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_6 , знаючи при цьому, що вона являється малолітньою особою та знаючи, що вона являється ученицею Карапишівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, ОСОБА_5 завів останню до ванної кімнати будинку АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності йому належить.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб у будинку, та безпорадним, з огляду на вік, стан малолітньої ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, роздягнув ОСОБА_6 та почав купати у душі останню, при цьому доторкаючись своїми руками до статевого органу, грудей і сідниць ОСОБА_6 , тобто таким чином ОСОБА_5 вчинив розпусні дії сексуального характеру щодо останньої.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 завдав шкоду нормальному моральному та фізичному становленню малолітньої ОСОБА_6 , а також сприяв формуванню у неї антиморальних поглядів.
На початку червня 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, але не пізніше 08 червня 2018 року, малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшла до місця проживання ОСОБА_5 , а саме до будинку АДРЕСА_1 , з метою допомогти по господарству.
Цього ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_5 , який побачив, що малолітня ОСОБА_6 закінчила роботу по господарству, виник умисел на вчинення розпусних дій відносно останньої. Переслідуючи мету задоволення статевої пристрасті шляхом вчинення вказаних дій сексуального характеру відносно останньої, знаючи при цьому, що вона являється малолітньою особою та знаючи, що вона являється ученицею Карапишівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, ОСОБА_5 завів останню до ванної кімнати будинку АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності йому належить.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб у будинку, та безпорадним, з огляду на вік, стан малолітньої ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, роздягнув ОСОБА_6 та почав купати у душі останню, при цьому доторкаючись своїми руками до статевого органу, грудей і сідниць ОСОБА_6 , після чого разом з ОСОБА_6 пішов до кімнати, де поставив її оголеною перед дзеркалом та продовжував доторкатись до статевого органу, грудей та сідниць малолітньої ОСОБА_6 , тобто таким чином ОСОБА_5 вчинив розпусні дії сексуального характеру щодо останньої.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 завдав шкоду нормальному моральному та фізичному становленню малолітньої ОСОБА_6 , а також сприяв формуванню у неї антиморальних поглядів.
09 червня 2018 року близько 12 год. 50 хв. малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знову прийшла до місця проживання ОСОБА_5 , а саме до будинку АДРЕСА_1 , щоб допомогти по господарству.
Цього ж дня ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що роботи по господарству немає та у нього виник умисел на вчинення розпусних дій відносно останньої. Переслідуючи мету задоволення статевої пристрасті шляхом вчинення розпусних дій сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_6 , знаючи при цьому, що вона являється малолітньою особою та знаючи, що вона являється ученицею Карапишівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, ОСОБА_5 наказав останній іти до ванної кімнати будинку АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності йому належить.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб у будинку, та безпорадним, з огляду на вік, стан малолітньої ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, роздягнув ОСОБА_6 та почав купати у душі останню, при цьому доторкаючись своїми руками до статевого органу, грудей і сідниць ОСОБА_6 , після чого разом з ОСОБА_6 пішов до кімнати, де вів цинічні розмови з нею на сексуальні теми, демонстрував малолітній ОСОБА_6 свій статевий орган та ходив по приміщенні будинку оголеним, продовжував доторкатись до статевого органу, грудей та сідниць малолітньої ОСОБА_6 , тобто таким чином ОСОБА_5 вчинив розпусні дії сексуального характеру щодо останньої.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 шкоду нормальному моральному та фізичному становленню малолітньої ОСОБА_6 , а також, у відповідності до висновків судово-психіатричної експертизи № 360 від 23.07.2018, проведеної комунальним закладом Київської обласної ради «Об'єднане психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» спричинив ОСОБА_6 негативні психологічні (моральні) страждання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.156 КК України визнав повністю, та пояснив, що наприкінці серпня 2017 року йому потрібна була допомога по господарству. Він звернувся до учениці Карапишівської школи ОСОБА_8 . Знав, що їй не виповнилося 14 років. Коли ОСОБА_8 закінчила роботи по господарству, він запросив її помитися у душі. В душі він купав ОСОБА_9 , мочалкою натирав її тіло, торкався її статевого органу, грудей, сідниць. В 2018 році, можливо в червні, місяць точно не пам'ятає, ОСОБА_8 прийшла до місця його проживання, до будинку АДРЕСА_1 , щоб допомогти по господарству. Після того, як вона впоралася по господарству, він запропонував їй помитися у душі. Він почав купати у душі Софію, доторкався до її статевого органу, грудей і сідниць. Після чого вони разом пішли до кімнати, де поставив її перед дзеркалом. В червні 2018 року, дату точно не пам'ятає, ОСОБА_9 прийшла щоб допомогти йому по господарству. В цей день роботи не було, він запропонував їй помитися у душі. Він почав купати її у душі, торкався її статевого органу, грудей і сідниць. Потім вони разом пішли до кімнати, де вони розмовляли на сексуальні теми, він ходив оголений, демонстрував свій статевий орган, торкався до статевих органів Софії. Він щиро кається в скоєному і просить його суворо не карати - не позбавляти волі, що в подальшому він зобов'язується не вчиняти подібних дій, а також врахувати ту обставину, що він сприяв працівникам поліції у розкритті вказаного злочину. Прохав врахувати його похилий вік, слабкий стан здоров'я, багато захворювань з такими діагнозами: катаракта, гіпертонія, ішіас, пахова грижа. Також прохав прийняти до уваги його нагороди.
Законний представник потерпілої ОСОБА_7 через канцелярію суду подала заяву, в якій просить судовий розгляд проводити у скороченому порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Крім того, просить суд ухвалити вирок, яким не засуджувати обвинуваченого ОСОБА_5 до реального покарання у вигляді позбавлення волі та застосувати до нього положення статтей 69 та 75 КК України, а саме призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 156 КК України, та звільнити його від відбування покарання із встановленням мінімального іспитового строку. В судовому засіданні пояснила, що претензій до обвинуваченого не має, прохає застосувати ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Потерпіла ОСОБА_6 через канцелярію суду подала заяву, в якій просить суд розглядати кримінальне провадження у скороченому порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Крім того, просить суд ухвалити вирок, яким не засуджувати обвинуваченого ОСОБА_5 до реального покарання у вигляді позбавлення волі та застосувати до нього положення статтей 69 та 75 КК України, а саме призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 156 КК України, та звільнити його від відбування покарання із встановленням мінімального іспитового строку. В судовому засіданні підтвердила показання обвинуваченого ОСОБА_5 . Претензій до обвинуваченого не має. Прохає звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії:
1-й епізод - за ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції Закону № 600-VI від 25.09.2008), як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи;
2-й епізод - за ч. 2 ст. 156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи;
3-й епізод - за ч. 2 ст. 156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.
Суд визнає, що злочинні дії обвинуваченого не становлять єдиного продовжуваного злочину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що кожен із злочинів має свою суб'єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникав щоразу перед вчиненням окремого злочину, що чітко зазначено обвинуваченим у судовому засіданні, а всі дії не охоплювалися єдиним злочинним наміром.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. В судовому засіданні обвинувачений чітко пояснив, що усвідомлював, що для реалізації злочинного наміру йому достатньо вчинити одне діяння.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, обставини при яких були скоєні злочини.
Вчинені обвинуваченим злочини, передбачені ч. 2 ст. 156 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, пенсіонер, розведений, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітніх дітей немає, нагороджений ювілейною медаллю «20 років перемоги у ВВВ 1941-1945р.р.», а також медаллю «За освоєння надр та розвиток нафтогазового комплексу Західного Сибіру», перебував на стаціонарному лікуванні у вересні 2018 року з діагнозом «лівобічна коса пахова грижа», страждає на остеохондроз, артроз, стеноз.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину повторно.
Згідно висновку Миронівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області від 31.10.2018 ризик небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб оцінюється як середній. Виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та він не становить високої небезпеки для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його ставлення до вчиненого, щире каяття, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 156 КК України у виді позбавлення волі, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість злочинів, які є тяжкими злочинами, особу ОСОБА_5 , його похилий вік, поганий стан його здоров'я, наявність державних нагород, позицію потерпілої та її законного представника про звільнення від відбування покарання з випробуванням, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій в сумі десять тисяч гривень, висновок органу пробації, що виправлення можливе без реального позбавлення волі, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази по справі відсутні.
Клопотань про обрання запобіжного заходу не надходило.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд ,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 156 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий:ОСОБА_1