Провадження№2/235/1944/18
Справа №235/5088/18
Іменем України
30 жовтня 2018 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої - судді Величко О.В.,
при секретарі Лебеденко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем по справі ПАТ «Укрзалізниця» з 08.07.2016 року по 22.05.2017 року. Наказом № 601/ДН-ос від 19.05.2017 року була звільнена за угодою сторін на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України. На день її звільнення була нарахована, але не виплачена заробітна плата з березня 2017 року по 22.05.2017 року та грошова компенсація за невикористану відпустку в загальному розмірі 14289,60 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем по справі не було виплачено суму заробітної плати, позивачка просить стягнути з нього на свою користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за всі види невикористаної відпустки, середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати.
В судове засідання позивачка не з» явилась, просила справу слухати без її участі ( а. с. 15).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив справу слухати без його участі ( а.с. 57), надав суду відзив, в якому зазначив, що в період проведення на території України антитерористичної операції у зв»язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об'єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих у м. Донецьку, у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп'ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження за ознаками ст. 341 КК України. Висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року щодо унеможливлення виконання обов'язків , передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі. З 20.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м. Донецьк, перебувають у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до свого майна, у тому числі, до кадрової документації, до первинної облікової документації зі статистики праці, зокрема до табелю обліку робочого часу, який є первинним документом, на підставі якого здійснюється нарахування заробітної плати. Початок дій форс-мажорних обставин є 20.03.2017 року. Відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Донецьку, місцем роботи позивача по справі, і цей факт, зумовлений поважними причинами. Вказані форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно ст.ст. 47,83, 115,116 КЗпП України. Оскільки нарахування заробітної плати та інших виплат за вказаними обставинами є неможливим, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачка перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі з 17.09.2001 року по 22.05.2017 року, остання займана посада бухгалтер першої категорії бухгалтерії ( а. с. 12).
Згідно записів в трудовій книжці, наданої позивачкою вбачається, що 08.07.2016 року згідно Закону України № 4442 від 23.02.2012 року , постанови КМУ № 200 від 25.06.2014 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства « Українська залізниця»; а 08.07.2016 року на підставі наказу ПАТ «Укрзалізниця» № 303 від 15.04.2016, наказу з особового складу про продовження трудових відносин № 1/ос від 07.07.2016 року Донецька дистанція зв'язку Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Донецька дистанція зв'язку структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».( а. с. 12-13).
Наказом № 601/ ДН-ОС від 19.05.2017 року позивачка була звільнена за угодою сторін на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України ( а. с. 13).
Позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог надано розрахунки заробітної плати ( табуляграми) , з яких вбачається сума заробітної плати, призначена позивачці до виплати за березень 2017 року - у розмірі 5203, 55 грн., за квітень 2017 року - 2648,98 грн., за травень 2017 року - 8337,07 грн.
Як зазначено в позовні заяві вказані суми заробітної плати до теперішнього часу не виплачені,за винятком авансу у розмірі 1900 грн., виплаченому за березень 2017 року, загальна сума заборгованості за її розрахунком становить 14289,60 грн.
Проте, позивачкою не надано належних доказів про наявність такої заборгованості, з урахуванням виплати частини заробітної плати відповідачем, зазначених в позовній заяві, клопотання про витребування доказів, суду не заявлялось.
В обґрунтування своїх заперечень відповідачем надано Висновок торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року щодо унеможливлення виконання обов'язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні ( звільненні) працівників, зокрема в частині виплати заборгованості по заробітній платі, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин ( обставин не переробної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, початок дій форс-мажорних обставин є 20.03.2017 року ( а. с. 29-45).
Отже, за відсутності відповідних доказів, підтверджуючих наявність чи відсутність заборгованості по заробітній платі, приймаючи до уваги лише посилання позивачки в позовній заяві про часткову її виплату ( авансу), встановити розмір заборгованості по заробітній платі суду не виявляється можливим.
Окрім того, суд зауважує, що після настання форс-мажорних обставин, позивачка залишилась працювати на підприємстві, звільнилась лише 22.05.2017 року, тобто після незаконного заволодіння Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
Розрахунки заборгованості по заробітній платі ,надані позивачкою, суд не приймає до уваги в якості належних та допустимих доказів, оскільки не підтверджені відповідачем по справі по причині обмеження доступу до бухгалтерської та кадрової документації у зв'язку настанням форс-мажорних обставин.
Відповідно до Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул.. Тверська, 5 ,Регіональна філія «Донецька залізниця» Публічного Акціонерного Товариства «Українська залізниця» є відокремленим підрозділом юридичної особи ПАТ «Укрзалізниця». ( а. с. 46-55).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.
Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати заробітної плати, компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справу за № 602159цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.
Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року щодо унеможливлення виконання обов'язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереробної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьк. З 20.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м. Донецьк, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин є 20.03.2017 року. Унеможливлення виконання ПАТ «Укрзалізниця» регіональною філією «Донецька залізниця» обов'язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема ст.ст. 47,83,115,116 КЗпП України спричинено впливом дії форс мажорних обставин (обставин не переробної сили), а саме актами тероризму на території м. Донецька, тривалими перервами в роботі транспорту, регламентними умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини є надзвичайними і мають неминучий характер. Їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов'язаної сторони за трудовим договором.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, роботодавець фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Донецьк, місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.
Зазначений висновок Торгово-промислової палати України є належним та допустимим доказом та підтверджує відсутність вини відповідача у не проведенні своєчасного розрахунку з позивачкою при її звільненні, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року № 6-2159цс15, від 11 травня 2016 року № 6-383цс15, від 23.03.2016 року № 364цс16, від 23.03.2016 року № 365цс16, від 25.05.2016 року № 948 цс16, від 31.05.2017 року № 6-2163цс16, а також у постановах Верховного Суду від 15.08.2018 року у справі № 264/925/17ц , від 10.10.2018 року у справі № 225/5072/17.
Враховуючи вищезазначених норми права, обставини справи, зокрема ту обставину, що фактів наявності або відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем не доведено позивачем по справі належними доказами, клопотань про витребування доказів позивачкою не заявлялось, у зв'язку з чим наявність або відсутність заборгованості по заробітній платі судом не встановлено, судом також не встановлена відсутність вини відповідача у порушення вимог ст. ст. 47, 115 , 116 КЗпП перед працівниками, звільненими в період встановлення непереробної сили, тобто з 20.03.2017 року,суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог .
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 36,74,116,117 КЗпП України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення сторони можуть отримати 30.10.2018 року.
Суддя: