Справа № 363/1220/16-к
Провадження 1-в-102/18
ухвала
Іменем України
01 листопада 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» до засудженого ОСОБА_5 за ст.286 ч.2 КК України,
26.10.2018 року захисник ОСОБА_4 звернувся до Обухівського районного суду з клопотанням про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно ОСОБА_5 , яке мотивує тим, що засуджений підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року № 1810-VIII, оскільки він на день набрання чинності цим Законом має на утриманні малолітню дитину, щодо якої не позбавлений батьківських прав, а тому просить звільнити засудженого від відбування призначеного судом покарання.
В судовому засіданні захисник подане клопотання підтримав і просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Засуджений в судове засідання доставлений не був, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутність та заяву про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році».
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника, та зазначив, що дане клопотання вже було предметом розгляду під час постановлення вироку, і в його задоволенні судом було відмовлено.
Потерпілі та представники потерпілих в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання з доданими до нього копіями документів та матеріали справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 24.10.2018 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Даним вироком також відмовлено у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році».
Станом на день розгляду клопотання вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ст. 537 ч.1 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати окрім іншого питання про звільнення від відбування покарання.
Згідно з ч.3 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, повязаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Як вбачається зі статті 85 КК України, на підставі закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м'яким покаранням.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За змістом ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» його виконання покладається на суди, зокрема питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п. «г» ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії до осіб, стосовно яких судом ухвалені вироки, що не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
Як вбачається з матеріалів справи питання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» до засудженого ОСОБА_5 вже було розглянуто судом та винесено відповідне рішення, яке не набрало законної сили. Окрім того, зі змісту мотивувальної частини вироку вбачається, що потерпілі просили визнати як обтяжуючу обставину, вчинення злочину в стані наркотичного сп'яніння, яка б будучи встановленою в судовому засіданні позбавляла б права засудженого ОСОБА_5 на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», однак чи правильно суд дійшов до висновку щодо не застосування цієї обтяжуючої обставини, апеляційним судом не підтверджено, та не спростовано, а тому дане клопотання суд вважає є передчасним і на цій стадії коли вирок не набрав законної сили задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 539 КПК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2016 році», суд -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» до засудженого ОСОБА_5 за ст.286 ч.2 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя: