Справа № 215/3661/18
2/215/1935/18
31 жовтня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.
за участю секретаря - Пономаренко М.В.
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м.Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків,-
10.08.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути моральну шкоду у розмірі 134 028 грн., у зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.
В обґрунтування вказує, що з 22.11.2004 року по 23.06.2016 року виконував роботу відповідно до трудового договору (працював) за спеціальностями: бурильник шпурів та прохідник (з повним робочим днем в підземних умовах) на ПрАТ, всього 11 років 7 місців, ним отримано професійні захворювання - радикулопітія попереково-крижова L5-S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу колінних суглобів (ПФС другого ступеню); вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ст.), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ст.), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/t, 1/1, со), ускладнений ХОЗЛ 1 ст., група «А», ЛН 1 ст., що відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу від 02.02.2016 року, протокол № 194, виникли з вини роботодавця.
Внаслідок погіршення стану здоров'я, у 2017 році його знову було направлено на обстеження до клініки державного підприємства «Український НДІ промислової медицини», відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу від 16.05.2017 року протокол № 586, був уточнений діагноз трьох професійних захворювань: радикулопітія попереково-крижова L5-S1, фаза загострення, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу колінних суглобів (ПФС другого ступеню); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ст.), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ст.), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/t, 1/1, со), ускладнений ХОЗЛ 1 ст., група «А»., фаза н/ремісії. ЛН 1 ст.
Згідно Довідки МСЕК серії 12ААА № 016962 від 21.06.2016 року, йому первинно з 06.06.2016 року встановлено 40% втрати професійної працездатності, при повторному огляді з 01.07.2017 року йому повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності згідно довідки серії 12ААА № 044961 від 06.06.2017 року та за висновками МСЕК він потребує забезпечення лікарськими засобами та ВМП. Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивача у 53 років був порушений його звичайний спосіб життя та його було звільнено з роботи, також йому важко виконувати будь яку роботу, він страждає на постійний кашель у нічний час, ниючий біль у шийному та попереково-крижовому відділах хребта у нічний час, крутячий біль у суглобах кінцівок (плечових, ліктьових, колінних та суглобах кистей) у нічний час, часто не висипається, через що на протязі дня погано себе почуває. Виходячи з тривалості роботи у відповідача просить стягнути з ПрАТ - 134 028 грн. моральної шкоди.
Ухвалою від 20.08.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
20.09.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, згідно якого посилається на тривалий стаж роботи позивача до працевлаштування в ПрАТ "ЦГЗК". Вказує, що позивач добровільно обрав роботу, був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, користувався пільгами та гарантіями і у всякий час міг змінити роботу. Вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою здоров'ю позивача і діями роботодавця, а також докази завдання моральної шкоди. Також вказує на наявність інших судових спорів за позовом ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди з інших підприємств.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача Корчака М.В.надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої також просить відмовити в позові, посилаючись на обгрунтування у відзиві від 20.09.2018.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів судом встановлено такі фактичні обставини і відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що, згідно медичних висновків та епікризів, а.с. - 12-15, акту розслідування хронічного професійного захворювання, а.с. 21-24, позивачу ОСОБА_2 встановлено професійні захворювання - радикулопітія попереково-крижова L5-S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу колінних суглобів (ПФС другого ступеню); вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ст.), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ст.), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/t, 1/1, со), ускладнений ХОЗЛ 1 ст., група «А». ЛН 1 ст.
Згідно довідки МСЕК серії 12ААА № 016962 від 21.06.2016 року, позивачу первинно з 06.06.2016 року встановлено 40% втрати професійної працездатності.
Згідно довідки серії 12ААА № 044961 від 06.06.2017 року, позивачу при повторному огляді з 01.07.2017 року встановлено 40% втрати професійної працездатності та за висновками МСЕК він потребує забезпечення лікарськими засобами та ВМП, а.с. 25,26.
Позивач ОСОБА_2 протягом 2004 - 2016 рр. працював у ПрАТ, а.с.-30-33.
Оцінка суду.
Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є" ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно до вимог ст. 153 КЗпП України - на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці (а.с.16-24) встановлено професійні захворювання, підставою для встановлення якого послужила робота на підприємстві відповідача протягом значного періоду часу під дією небезпечних та шкідливих виробничі факторів виробничого середовища та трудового процесу ПрАТ «ЦГЗК». Виробничими факторами, що спричинили захворювання, є шкідливі, напружені умови праці у ПрАТ, а саме умови праці прохідника, що за важкістю праці відносяться до 3 класу 2 ступеню шкідливості, за рівнем локальної вібрації - до 3 класу 1 ступеня шкідливості, за концентрацією пилу переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу 3 ступеню шкідливості. Встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров'я, рекомендовано згідно п. 18 акту застосування заходів по зменшенню рівня впливу шкідливих факторів, та важкості праці. Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового звязку між діями відповідача та ушкодженням здоровя позивача.
Згідно роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Тому, суд враховує тривалість роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв'язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності, тривалість розладу його здоров'я, припинення трудової діяльності з відповідачем за власним бажанням.
З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача 11 000 грн. моральної шкоди у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.
При цьому, суд зазначає, що підпунктами 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов'язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.
Згідно до пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платник податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю. Таким чином, відшкодування моральної шкоди, завданої в зв'язку із ушкодженням здоров'я та стійкою втратою працездатності, не є об'єктом оподаткування доходу платника податку.
Згідно зі ст.ст. 133, 141 ч.6 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Покровський район, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн., без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 704,20 грн. на користь держави.
В інший частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.