Справа № 761/10140/17
Провадження № 2/761/3251/2018
12 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарях Голопич Н.Р., Горюк В.А.,
за участі
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Музичук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ОСОБА_5, Компанія КВІККОМ ЛІМІТЕД (QUICKOM LIMITED) про повернення депозитів та процентів за ними,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Починаючи з липня 2009 р. по 20 листопада 2014 року позивач користувався послугами банку ПАТ «VAB». Згідно до заяви про визнання кредитором за вх.. № 174-66 від 02.04.2015 р. ОСОБА_1 було внесено до банку на депозитні рахунки згідно договорів № 030000349380 від 06.07.2009, № 26209261804717 від 10.01.2013 р., № 26209261804784 від 24.01.2013 р., № 26205261806043 від 16.01.2014 р., № 728856/2014 від 16.01.2014, № 743085/2014 від 11.02.2014 р., № 743093/2014 від 11.02.2014 р., № 748440/2014 від 17.02.2014 р, № 752884/2014 від 26.02.2014 р., № 26204261806293 від 20.03.2014 р., № 763033/2014 від 20.03.2014 р., № 2204261806613 від 12.05.2014 р., № 790899/2014 від 12.05.2014 р., № 2200261806877 від 11.06.2014 р., № 262092618006878 від 11.06.2014 р., № 806835/2014 від 11.06.2014 р., № 862381/2014 від 17.11.2014 р., № 863303/2014 від 20.11.2014 р. грошові кошти. Згідно довідки ПАТ «VAB» № 174-20 від 01.07.2015 р. загальна заборгованість банку по вкладах становить, після задоволення виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 200 000,00 грн., без врахування процентів по депозитам 4 757 784,33 грн. Але зобов»язання банку не виконані, гроші не повернуті. Власниками банку є ОСОБА_5, він же є власником компанії КВІККОМ ЛІМІТЕД (QUICKOM LIMITED). Зважаючи на викладене з огляду на вимоги ст. ст. 509,610, 612,625,1058 ,1061 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь суму внеску 4 757 784,33 грн. , а також 890 430,00 грн. несплачених за договором процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском протягом дії договору; суму витрат від знецінення грошей в сумі 3% річних за 2 роки - 338 892,85 грн., враховуючи індекс інфляції, а також судові витрати.
У зв»язку із тим, що Компанія КВІККОМ ЛІМІТЕД (QUICKOM LIMITED) знаходиться за межами України, зареєстрована ум. Нікосія, Кіпр, в судовому засіданні 14.09.2017 р. вирішено питання про направлення судового доручення компетентному органу Республіки Кіпр для вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї судових документів, а також повідомлення про дату судового засідання. Провадження у справі зупинено.
15.01.2018 р. провадження по справі поновлено, зважаючи на вимоги ст. 254 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.).
З огляду на набрання чинності змін до ЦПК України 16.01.2018 р. вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовом провадження та проведенням підготовчого засідання, роз»яснено учасникам процесу можливість подачі заяв по суті справи, доказів, заявлення клопотань.
Учасники процесу повідомили про те, що всі необхідні докази долучено до матеріалів справи.
Позивачем подано заяву про стягнення з відповідачів солідарно суму у розмірі 7 236,00 грн. за переклад на іноземну мову і нотаріальне посвідчення пакету документів.
Представником відповідача ОСОБА_5 надано письмові заперечення де зазначено, що 20.11.2014 р. постановою Правління НБУ № 733/БТ ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 123 від 20.1..2014 р. у банку з 21.11.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію. На підставі постанови Правління НБУ № 188 від 19.03.2015 р. та рішення виконавчої дирекції Фонду № 63 від 20.03.2015 р. відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації банку. Зважаючи на розпочату процедуру ліквідації, до правовідносин сторін мають застосовуватись положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За положеннями зазначеного Закону - вклади відшкодовуються Фондом у розмірі 200 000,00 грн. , інші вимоги задовольняються почергово залежно від того, до якої черги кредиторів вони віднесені. Крім того, положення ст. 58 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо звернення з вимогами до власників істотної участі банку не застосовуються автоматично. Така відповідальність може наступати лише за умови доведеності їх вини у неплатоспроможності банку. Проте, такі докази відсутні. Беручи до уваги вищенаведене, з огляду на те, що процедура ліквідації Банку триває та законодавством України передбачено порядок захисту прав вкладників, підстави для задоволення позову відсутні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представник підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити в повному обсязі, оскільки і ОСОБА_5 і Компанія і сам Банк мають нести відповідальність перед вкладником і повернути грошові кошти разом із нарахованими процентами.
Представники ПАТ «ВіЕйБі Банк», Компанії КВІККОМ ЛІМІТЕД (QUICKOM LIMITED) в судове засідання не з»явились, правом надання відповідних заяв та доказів не скористались. Про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані учасниками процесу докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Встановлено і не заперечується сторонами, що протягом 2009 - 2014 років між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» укладались договори банківського вкладу за умовами яких позивач вносив на депозитні рахунки банку грошові кошти в обумовлених сторонами сумах.
Також, як свідчать матеріали справи, Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 було подано заяву про визнання кредитором з метою включення позивача до реєстру кредиторів з метою повернення грошових коштів згідно договорів: № 030000349380 від 06.07.2009, № 26209261804717 від 10.01.2013 р., № 26209261804784 від 24.01.2013 р., № 26205261806043 від 16.01.2014 р., № 728856/2014 від 16.01.2014, № 743085/2014 від 11.02.2014 р., № 743093/2014 від 11.02.2014 р., № 748440/2014 від 17.02.2014 р, № 752884/2014 від 26.02.2014 р., № 26204261806293 від 20.03.2014 р., № 763033/2014 від 20.03.2014 р., № 2204261806613 від 12.05.2014 р., № 790899/2014 від 12.05.2014 р., № 2200261806877 від 11.06.2014 р., № 262092618006878 від 11.06.2014 р., № 806835/2014 від 11.06.2014 р., № 862381/2014 від 17.11.2014 р., № 863303/2014 від 20.11.2014 р.
Як свідчить довідка Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., і дана обставина оспорювалась учасниками процесу,що рахунки клієнта ОСОБА_1 станом на 01.06.20ё17 р. закриті. Гарантована сума вкладу у розмірі 200 000,00 грн. виплачена в повному обсязі 14.12.2015 року. Кошти, що перевищують гарантовану суму становлять 4 757 784 грн. 33 грн. Вимога від власника рахунку щодо включення до акцептованого реєстру кредиторів Банку надійшла на суму 4 757 784,33 грн. Вимога віднесена до реєстру акцептованих вимог кредиторів Пат «ВіЕйБі Банк», акцептована сума становить 4 757 784,33 грн.
20.11.2014 р. постановою Правління НБУ № 733/БТ ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 123 від 20.1..2014 р. у банку з 21.11.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію..
Так, постановою Правління НБУ № 188 від 19.03.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Позивач, його представник просять суд стягнути з відповідачів солідарно суму вкладів та несплачених за договором відсотків, в також 3% річних, враховуючи індекс інфляції з огляду на положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно положень ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Не заперечувалась учасниками справи під час її розгляду та обставина, що одним із найбільших учасників ПАТ «ВіЕйБі Банк» є компанія Квікком Лімітед (Quickom Limited), відсоток у статутному капіталі банку якої складає 82,9402 %, в якій в свою чергу одноосібним власником є ОСОБА_5
За приписами ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
В судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що ліквідаційна процедура ПАТ «ВіЕй Банк» закінчена, постанови НБУ та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скасовані.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Приписами ст. 49 Закону визначено, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, відповідно до ст. 50 Закону.
Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає продаж майна неплатоспроможного Банку в порядку, визначеному ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів згідно черговості, передбаченої в статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними. (частина 1, 4 статті 52 Закону)
Згідно ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Як зазначалось вище, позивачу було виплачено гарантовану Законом суму у розмірі 200 000,00 грн.
Вимоги ОСОБА_1, що перевищують зазначену суму акцептовані у встановленому законом порядку.
Не заперечуючи дані обставини, позивач вказує на те, що грошові кошти мають бути стягнені солідарно з відповідачів, при цьому, Компанія Квікком Лімітед (Quickom Limited) та ОСОБА_5 мають відповідати як власники суттєвої частини банку, відповідно до приписів ст. 58 Закону України «Про банки ».
Статею 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає, що на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.
Передбачена зазначеною нормою відповідальність покладається на власників істотної участі банку не автоматично, а лише за наявності їх вини у настанні неплатоспроможності банку.
Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди за рахунок власників істотної участі банку, необхідно встановити факт заподіяння кредитору шкоди з вини власників істотної участі, розмір зазначеної шкоди, докази невиконання власниками істотної участі своїх зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між таким невиконанням зобов'язань та заподіяною шкодою.
При цьому, під виною власника істотної участі у заподіянні матеріальних збитків кредитору варто розуміти наявність причинно - наслідкового зв'язку між свідомими діями / бездіяльністю особи та заподіяною в результаті цього шкодою.
За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.
В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Матеріали справи не містять докази, їх не було отримано і під час розгляду справи, на підтвердження того, що до відповідачів, які є власниками істотної участі банку, застосовувалися будь-які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності.
Також позивачем, його представником не доведено, що неплатоспроможність банку і як наслідок процедура ліквідації банку настала у зв»язку із неправомірними діями, бездіяльністю відповідачів.
Також слід зазначити, що в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги зазначеного нормативно - правового акту є спеціальними і застосовуються до правовідносин вкладників і ПАТ «ВіЕйБі Банк», що унеможливлює стягнення коштів будь - яким іншим чином ніж ним (законом) передбачено.
Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що чинним законодавством України передбачено гарантії вкладників банків які ліквідуються, встановлено порядок та спосіб повернення грошових коштів, з огляду на те, що у встановленому порядку позивачем, його представником не доведена можливість стягнення грошових коштів з Компанії Квіком Лімітед, ОСОБА_5, беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 набув статусу кредитора банку, його вимоги включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів у визначений спосіб, процедура ліквідації банку не завершена, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 2-5,11-13,141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст.ст. 1058,1066 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ОСОБА_5, Компанія КВІККОМ ЛІМІТЕД (QUICKOM LIMITED) про повернення депозитів та процентів за нимизалишити без задоволення.
Судові витрати відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України не стягуються.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: