Справа № 761/36275/18
Провадження № 1-кс/761/24588/2018
24 вересня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу засудженого ОСОБА_2 на незаконне тримання під вартою у порядку ст. 206 КПК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга засудженого ОСОБА_2 щодо його тримання під вартою.
На обґрунтування скарги засуджений зазначив, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.09.2018 його засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін. Однак, на момент звернення зі скаргою до слідчого судді вказаний вирок не набрав законної сили, але строк його перебування під вартою, на думку ОСОБА_2 , закінчився.
Наведена обставина, на переконання заявника, вимагає негайного звільнення заявника з-під варти на підставі ст. 206 КПК України.
Вивчивши скаргу, долучені до неї документи, слідчий суддя, дійшов висновку про таке.
Статтею 206 КПК передбачено, що слідчий суддя повинен зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Вказаний обов'язок у слідчого судді виникає у разі, якщо наявні відомості, що створюють обґрунтовану підозру про перебування в межах територіальної юрисдикції суду особи, позбавленої свободи, за відсутності відповідного судового рішення.
У силу ч.3 ст.206 КПК за рішенням слідчого судді позбавлена свободи особа звільняється, якщо не буде надане судове рішення або не будуть доведені інші правові підстави для позбавлення громадянина свободи.
Наведене свідчить, що перевірка законності перебування особи у місцях несвободи має бути проведена слідчим суддею у разі, коли виникає необхідність з'ясування наявності судових рішень про застосування до певного громадянина запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою, призначення покарання у виді позбавлення волі або ж інших правових підстав для тримання особи у слідчому ізоляторі.
Обов'язковою умовою проведення такої перевірки є достатні дані, що жодне з зазначених судових рішень щодо такої особи судом не приймалося.
Водночас, як вбачається з ухвали Дніпровського районного суду м. Києві від 05.09.2018 у справі № 755/11380/18 до обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_2 застосований запобіжний у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком по 3 листопада 2018 включно.
Зазначена ухвала оскарженню не підлягає, тобто у силу ст. 21 КПК є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Таким чином, слідчим суддею з достатньою повнотою встановлено, що існують правові підстави для утримання ОСОБА_2 під вартою.
Зазначений висновок має наслідком відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на незаконне тримання під вартою в порядку ст. 206 КПК Українивідмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1