Справа № 760/26470/18
1-кс-13303/18
25 жовтня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 , про скасування постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2018 року адвокат ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , звернувся в Солом'янський районний суд м. Києва зі скаргою на постанову детективаНАБ України ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим.
Вимоги скарги мотивовані тим, що в провадженні НАБ України знаходиться кримінальне провадження № 52018000000000877 від 13 вересня 2018 року за фактом вчинення головою ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_5 та іншими підлеглими йому службовими особами банку кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 388 КК України у вигляді привласнення майна ОСОБА_3 , яке перебувало у віданні службових осіб банку, шляхом зловживання ними своїм службовим становищем за попередньою змовою організованою групою осіб в особливо великих розмірах, а також зловживання ними службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самих себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_3 , а також розтрати майна, на яке накладено арешт на суму 34960000 гривень.
27 вересня 2018 року до канцелярії НАБ України була подана заява про залучення ОСОБА_3 до провадження в якості потерпілого.
28 вересня 2018 року детективом НАБ України винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Заявник вважає постанову невмотивованою та безпідставною. Зазначає, що єдиним обґрунтуванням детектива є те, що нібито у ході проведення досудового розслідування не здобуто достатніх фактичних даних, які свідчать про завдання моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 внаслідок дій та/або бездіяльності, які є предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Дані твердження детектива є абсолютно необґрунтованими та неправдивими. Всі обставини вчиненого злочину було зазначено в заяві (повідомленні) від 23 червня 2018 року про вчинене кримінальне правопорушення. Між ОСОБА_3 та Ощадбанком укладений договір № 239/К на вклад «КОМБІНОВАНИЙ» на ім'я фізичної особи від 26 червня 2013 року. Відповідно до наданих банком виписок вбачається, що останній раз банк нарахував вкладнику проценти згідно договору за період з 01 липня 2014 року по 25 липня 2014 року. Відомості про подальші нарахування процентів відсутні.
У зв'язку з тим, що банком було порушено умови договору, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до банку. Представником банку було подано заперечення проти позову за підписом голови Правління Ощадбанку ОСОБА_5 . У своїх Запереченнях голова Правління Ощадбанку посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року та зазначає, що нібито банку заборонено використовувати арештовані кошти, тому розпорядчими документами прийнятими службовими особами Ощадбанку з 14 липня 2014 року встановлено по діючих строкових вкладах, на які накладено арешт, процентну ставку у розмірі 0 % річних. Такі дії службових осіб Ощадбанку є протиправними.
При поданні заяви ОСОБА_3 вважала, що службові особи Ощадбанку зловживаючи своїм службовим становищем з корисливих мотивів вигадали неіснуючу заборону банку використовувати грошові кошти вкладника та безпідставно позбавили ОСОБА_3 належних їй грошей у вигляді процентів за користування коштами за вкладом. ОСОБА_3 , як власник грошових коштів незаконно залишається без прибутку, не отримавши від Ощадбанку винагороди у вигляді нарахованих процентів за депозитом. Внаслідок, злочинних дій службових осіб Ощадбанку було викрадено під виглядом м припинення нарахування процентів за користування депозитом та встановлення процентної ставку 0 % близько 34960000 гривень.
Сторона заявника вважає постанову детектива НАБ України від 28 вересня 2018 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні такою, що винесена передчасно, оскільки між датою реєстрації кримінального провадження (13 вересня 2018 року) та датою винесення Постанови (28 вересня 2018 року) пройшло трохи більше двох тижнів. Твердження детектива, що в ході проведення досудового розслідування не здобуто фактичних даних, які б свідчили про завдання ОСОБА_3 матеріальної або іншої шкоди, є необґрунтованими, оскільки детективом не проведено достатніх процесуальних дій для встановлення фактів відсутності завдання шкоди та не проаналізовано докази, які було додано до заяви (повідомлення) від 23 червня 2018 року.
Просить скасувати постанову детектива НАБ України від 28 вересня 2018 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 52018000000000877 від 13 вересня 2018 року та зобов'язати детектива вжити процесуальних дій відповідно щодо залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження № 52018000000000877 як потерпілого.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , підтримав подану скаргу та просив її задовольнити з наведених у скарзі підстав.
Детектив НАБ України ОСОБА_4 , постанова якої оскаржується заявником, проти задоволення скарги заперечувала. Пояснила суду, що за двома різними заявами ОСОБА_3 були внесені відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення. На даний час кримінальне провадження № 52018000000000877 від 13 вересня 2018 року приєднано до іншого кримінального провадження № 52018000000000846, в якому і здійснюється досудове розслідування. Така процесуальна дія вчинена 09 жовтня 2018 року.
Вважає, що постанову від 28 вересня 2018 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні відповідає вимогам закону, та в ній викладені всі підстави для такої відмови, оскільки на день винесення постанови відсутні підстави для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні.
Також зазначила, що заявник вже зверталась до слідчого судді зі скаргою на іншу таку постанову детектива про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді від 17 жовтня 2018 року в задоволенні скарги було відмовлено.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, на які посилаються скаржник, обґрунтовуючи доводи скарги, вбачається наступне.
Встановлено, що в провадженні НАБ України знаходилось кримінальне провадження № 52018000000000877 від 13 вересня 2018 року.
09 жовтня 2018 року зазначене кримінальне провадження приєднано до іншого кримінального провадження № 52018000000000846 від 04 вересня 2018 року, в якому і здійснюється досудове розслідування.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
27 вересня 2018 року до НАБ України була подана заява адвоката ОСОБА_2 про залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження в якості потерпілого.
28 вересня 2018 року детективом НАБ України ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
У ч. 2 цієї статті визначено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 ст. 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
У постанови детектива НАБ України від 28 вересня 2018 року зазначено, що оскаржувана відмова ґрунтується на нормах частин 1, 5 ст. 55 КПК України тому що в ході проведення досудового розслідування не здобуто достатніх фактичних даних, які свідчать про завдання моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 внаслідок дій та/або бездіяльності, які є предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
З доданих до скарги матеріалів вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування щодо можливого вчинення Головою правління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5 та підлеглими йому особами кримінальних правопорушень.
У тексті скарги зазначено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Державний ощадний банк України» триває судовий спір з приводу ненарахування відсотків за банківським вкладом. Додані до скарги документи стосуються саме цих правовідносин, що виникли між сторонами договору.
Факт можливого завдання шкоди та обставини кримінального правопорушення є предметом досудового розслідування, тому не суперечить вимогам закону висновок детектива про те, що на даний час відсутні правові підстави, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні.
Вбачається, що підстави для відмови, наведені в оскаржуваній постанові, не спростовані стороною заявника в судовому засіданні, і сам факт невеликого перебігу строку досудового розслідування не свідчить про неправомірність постанови детектива.
З огляду на наведене, скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 3, 55, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , про скасування постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: