ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
31 жовтня 2018 року м. Київ № 826/17624/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
Заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора
доУповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни
про визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2018р. №1-2165/320077-18-7,
Заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування подання від 26.07.2018р. №1-2165/320077-18-7 «Подання про порушення прав людини».
Розглянувши адміністративний позов суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом у порядку, визначеним статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Судом встановлено, що позовна заява подана та підписана заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором Матіосом А. від імені Генеральної прокуратури України, тобто від юридичної особи.
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У відповідності до ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, в тому числі: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем не надано доказів на підтвердження його повноважень завертатися до суду з позовами від Генеральної прокуратури України, а тому суд вважає, що позов подано особою, яка не має права її підписувати.
Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Верховного суду від 04.09.2018р. у справі №9901/762/18.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 8 Закону України «Про прокуратуру» Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та чотирьох заступників, а також заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора. У Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Головна військова прокуратура, яку очолює заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор. На нього наказом Генерального прокурора може також покладатися виконання інших службових обов'язків.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником Генеральної прокуратури України є ОСОБА_2.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 3 частини четвертої статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін