ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2018 року № 826/17080/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Музею історії міста Києва
до Департаменту комунальної власності міста Києва
про визнання незаконним та скасування наказу №708-В від 06 червня 2007 року Головного управління комунальної власності міста Києва в частині основних приміщень №135 та №125 антресолі першого рівня підвалу
Музей історії міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності міста Києва (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати Наказ №708-В від 06 червня 2007 року Головного управління комунальної власності міста Києва, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині 74,3 кв.м основного приміщення №135 та 18,3 кв.м основного приміщення №126 (загалом 92,6 кв.м), антресолі першого рівня підвалу.
Розглянувши позовну заяву Музею історії міста Києва та додані до неї матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви Музею історії міста Києва вбачається, що в обґрунтування своїх позовних вимог Музей історії міста Києва посилається на те, що відповідно до рішення Київської ради народних депутатів №26 від 13 січня 1992 року «Про формування комунального майна міста та районів» (Додаток №1) затверджено перелік майна, яке перебуває у комунальній власності міста Києва, в тому числі й пам'ятка історії місцевого значення «Печерські ворота, Майдан Незалежності» (загальною площею 92,6 кв.м), яка у відповідності до Наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації №68 від 05 липня 2000 року та Додатку до нього з відповідними змінами, внесеними Наказом Головного управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації №325 від 06 листопада 2009 року, закріплена на праві оперативного управління за Музеєм історії міста Києва та знаходиться на його балансі.
На період реконструкції площі Майдан Незалежності, що розпочалась в 2001 році, дане приміщення було законсервоване та не використовувалось.
В кінці 2015 року, як зазначено в позовній заяві, позивач звернувся до Департаменту комунальної власності міста Києва щодо надання інформації про те, чи відбулись якість зміни в статусі вказаної вище пам'ятки, оскільки працівниками музею було помічено довкола «Печерських воріт» якусь будівельну активність.
Листом Департаменту комунальної власності за №062/12/12-14122 від 22 грудня 2015 року з додатками на 14 аркушах позивача повідомлено про незмінність статусу пам'ятки історії місцевого значення «Печерські ворота, Майдан Незалежності».
Після цього, в результаті проведення низки заходів та листування, було з'ясовано, що 92,6 кв.м пам'ятки історії «Печерські ворота, Майдан Незалежності» використовуються закладом громадського харчування, рестораном «Остання барикада» з дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт».
Крім того, позивач також зазначив, що у вересні 2016 року під час спільної зустрічі керівництва Департаменту культури та Музею з представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт», останніми було надано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, відповідно до якого площа пам'ятки історії «Печерські ворота, Майдан Незалежності» увійшла в нежилі приміщення, право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт», запис №111655 від 04 лютого 2013 року. Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності серія САВ №283065, видане 06 червня 2007 року, видавник: Головне управління комунальної власності міста Києва та Наказ Головного управління комунальної власності міста Києва №708-В від 06 червня 2007 року.
Тобто, з позовної заяви вбачається, що про порушення своїх прав позивач дізнався або повинен був дізнатися у вересні 2016 року. В той же час, з відповідною позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва останній звернувся лише 19 жовтня 2018 року, тобто після закінчення строків, установлених законом.
В порушення вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Керуючись статтями 160-162, 122,123, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Музею історії міста Києва залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко