ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 жовтня 2018 року м. Київ № 826/6305/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДР: 37768863) (далі - відповідач, ГУ ДМС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.03.2018 № 8/739 відносно громадянина Пакистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування йому посвідки на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 видану 24.04.2017.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 27.03.2018 відповідачем прийнято рішення № 8/739, яким скасовано позивачу посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 видану 24.04.2017. Вказане рішення було прийнято на підставі п/п. 2 п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне місце проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251.
Разом з тим, представник позивача вказав, що посвідку на тимчасове проживання в Україні від 24.04.2017 серії НОМЕР_1 йому було видано на підставі навчання в Державному університеті телекомунікацій. Однак, 15.03.2018 позивача було відраховано з вказаного університету за порушення умов контракту.
Представник позивача наголошує на тому, що 18.01.2017 між ТОВ «Український Консиліум з Міжнародної освіти» та громадянином Пакистану ОСОБА_1 було укладено контракт, відповідно до умов якого Товариство взяло на себе зобов'язання надати громадянину Пакистану ОСОБА_1 консультативні послуги з отримання візи, зустрічі в аеропорту, оплатити вартість оформлення та реєстрації в університеті, обробити/здійснити переклад документів та нотаріальне затвердження, медичне обстеження, страхування міграційного ризику, читацький квиток, оформлення посвідки на проживання, та оплата за навчання та гуртожиток у Державному університеті телекомунікацій.
В той же час, у зв'язку з тим, що ТОВ «Український Консиліум з Міжнародної освіти» належним чином не виконало покладені на себе обов'язки та не сплатило за навчання, громадянина Пакистану ОСОБА_1 було відраховано з університету та скасовано посвідку на тимчасове проживання.
Як зазначає представник позивача у позовній заяві, про вказані обставини позивач повідомив відповідача, однак такі обставини не були взяті відповідачем до уваги.
Також представник позивача у позовній заяві вказав, що позивач повідомив відповідача про те, що має намір зареєструвати шлюб з громадянкою України.
З огляду на викладені обставини, представник позивача наголошує на безпідставності прийняття спірного рішення, та, як наслідок просить визнати його протиправним та скасувати.
Відповідач надіслав до суду відзив проти позову, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що 27.03.2018 ГУ ДМС у м. Києві прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове місце проживання в Україні громадянину Пакистану ОСОБА_1 згідно з пп. 2 п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне місце проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251, з огляду на те, що позивача було відраховано з навчального закладу за порушення умов контракту, що підтверджується копією витягу з наказу Державного університету телекомунікацій від 15.03.2018 № 03-09ст.
При цьому, у відзиві відповідач вказав, до відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному ч. 13 ст. 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні.
Між тим, представник відповідача вказав, що відповідно пп. 2 п. 19 Порядку посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи.
Таким чином, зважаючи на те, що до ГУ ДМС у м. Києві від Державного університету телекомунікацій надійшов лист з копією витягу з наказу від 15.03.2018 № 03-09ст про відрахування громадянина Пакистану ОСОБА_1 з навчального закладу за порушення умов контракту, відповідачем прийнято рішення щодо скасування посвідки на тимчасове проживання, у зв'язку з чим представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання та викликом сторін.
У судовому засіданні 16.08.2018 на підставі ст. 262 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, дослідивши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Пакистану.
Наказом Державного університету телекомунікацій (приймаюча сторона) від 12.04.2017 № 137 «Про зарахування на навчання слухача Підготовчого відділення для іноземців» ОСОБА_1 зараховано на навчання до Підготовчого відділення для іноземців Державного університету телекомунікацій на курс вивчення української мови з 12.04.2017.
24.04.2017, на підставі вказаного наказу та листа від 12.04.2017 № 01/171 в.о. ректора Державного університету телекомунікацій громадянину Пакистану ОСОБА_1 видано посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1.
14.09.2017 наказом № 11-іст «Про зарахування на навчання» громадянина Пакистану ОСОБА_1 з 14.09.2017 зараховано студентом п'ятого курсу 2017/2018 навчального року, денної форми навчання за спеціальністю Менеджмент організацій та адміністрування за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.
15.09.2017 листом № 01/382 Державний університет телекомунікацій (приймаюча сторона) звернувся до ГУ ДМС у м. Києві, в якому просив продовжити термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні до 01.04.2019 студенту Університету на підставі наказу про зарахування до магістратури.
Разом з тим, 15.03.2018 наказом № 03-09-ст «Про відрахування студентів» громадянина Пакистану ОСОБА_1, студента п'ятого курсу 2017-2018 навчального року денної форми навчання, який навчається для здобуття ступеня вищої освіти «Магістр» спеціальності «Менеджмент організацій та підприємництва» з фінансуванням за рахунок коштів фізичних осіб, юридичних осіб, відраховано з Державного університету телекомунікацій за порушення умов контракту.
На підставі вказаного наказу від 15.03.2018 № 03-09-ст «Про відрахування студентів» ГУ ДМС у м. Києві прийнято рішення від 27.03.2018 № 8/739 щодо скасування громадянину Пакистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 виданої 24.04.2017.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» приймаюча сторона - зареєстровані в установленому законом порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою, або на інших законних підставах, та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства;
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 13 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні.
Разом з тим, оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання визначено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та тимчасове проживання в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 (далі - Порядок № 251).
Пунктом 10 Порядку № 251 визначено, що посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки.
Посвідка на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», видається на період навчання, який визначається наказом навчального закладу про встановлення періодів навчання для іноземних студентів. Документами, що підтверджують факт навчання іноземця та особи без громадянства в Україні, є накази навчального закладу про їх зарахування на навчання та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
Між тим, відповідно до вимог пп. 2 п. 19 Порядку № 251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи.
Проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд зазначає що строком дії посвідки на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, є період такого навчання. Разом з тим, у разі отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони щодо скасування посвідки територіальний орган ДМС зобов'язаний прийняти рішення щодо скасування відповідної посвідки на тимчасове проживання.
Як вже було зазначено судом, рішенням ГУ ДМС у м. Києві від 27.03.2018 № 8/739 громадянину Пакистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 видану 24.04.2017.
При цьому, як встановлено судом за матеріалами справи, вказане рішення прийнято відповідачем на підставі клопотання приймаючої сторони (Державного університету телекомунікацій) від 27.03.2018 № 01/44 (том 1 а.с. 56) та наказу від 15.03.2018 № 03-09ст «Про відрахування». Разом з тим, зі змісту вказаного клопотання видно, що Державний університет телекомунікацій просить ГУ ДМС у м. Києві скасувати посвідку на тимчасове проживання в Україні та зняти з обліку іноземного студента, громадянина Пакистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, у зв'язку з відрахуванням з навчального закладу за порушення умов контракту на підставі наказу від 15.03.2018 № 03-09ст «Про відрахування». Також у вказаному клопотання зазначено про те, що Посвідка на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1, яка видана 24.04.2017, дійсна до 01.04.2019. Посвідка на тимчасове проживання в Україні повернута. Паспорт для відмітки про її анулювання студентом не надано. З реєстрації місця проживання знятий.
Тобто, зважаючи на те, що громадянином Пакистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 було порушено умови контракту на навчання, останнього відрахували з Державного університету телекомунікацій, що підтверджується витягом з наказу від 15.03.2018 № 03-09ст, з огляду на що, за висновком суду, клопотання Державного університету телекомунікацій від 27.03.2018 № 01/44, в якому останній просить ГУ ДМС у м. Києві скасувати посвідку на тимчасове проживання, є вмотивованим.
Під час розгляду справи не надано доказів оскарження та скасування наказу ректора № 03-09ст від 15.03.2018 про відрахування, службового подання директора інституту (а.с. 17), чи подання університету до міграційної служби.
З огляду на викладені обставини, а також беручи до уваги те, що до ГУ ДМС у м. Києві надійшло від Державного університету телекомунікацій клопотання від 27.03.2018 № 01/44, відповідач, у відповідності до вимог пп. 2 п. 19 Порядку № 251, був зобов'язаний прийняти рішення щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянином Пакистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ч. 2 ст. 19 Конституції України та пп. 2 п. 19 Порядку № 251.
В той же час, суд вважає безпідставними доводи представник позивача, як на підставу скасування спірного рішення те, що позивач повідомив ГУ ДМС у м. Києві про те, що умови контракту було порушено не з вини позивача (відсутність оплати за навчання з боку посередника), з огляду на те, що до ГУ ДМС у м. Києві від університету надійшло клопотання про скасування відповідної посвідки, а в силу пп. 2 п. 19 Порядку № 251, міграційний орган був зобов'язані прийняти рішення про скасування такої посвідки. Міграційна служба не наділа повноваженнями щодо оцінки правомірності відрахування з навчального закладу та дій посередника, що зобов'язався забезпечувати оплату навчання.
Також суд вважає такими, що не мають жодного правового значення доводи позивача, як на підставу скасування спірного рішення те, що позивач повідомив ГУ ДМС у м. Києві про намір зареєструвати шлюб з громадянкою України, оскільки сам по собі намір не створює будь-яких правових наслідків та не зумовлює виникнення у міграційної служби будь-яких додаткових обов'язків відносно позивача. При цьому, посвідка на тимчасове проживання в Україні від 24.04.2017 серії НОМЕР_1 видана з інших підстав та скасована з підстав, що стосуються конкретного статусу особи та конкретних умов надання та, відповідно, скасування такого статусу.
Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ДМС у м. Києві від 27.03.2018 № 8/739, яким громадянину Пакистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1, видану 24.04.2017, є правомірним та таким що не підлягає скасуванню.
Судом не встановлено фактичних обставин та взаємопов'язаних з ними законних підстав для невиконання міграційною службою свого обов'язку щодо скасування посвідки, як і не встановлено обставин та підстав для продовження строку дії посвідки.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню..
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін