Справа №295/4231/18
Категорія 47
2/295/1842/18
26.10.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Поліщук К.Г.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
Позивач подав до суду дану позовну заяву, в якій просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 25.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції в Житомирській області, про що складено відповдіний актовий запис № 2167; малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити на подальше проживання разом із матір'ю ОСОБА_2. В обґрунтування позову зазначає, що від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з відсутністю порозуміння, зникли спільні інтереси, втрачено почуття кохання, мають різні погляди на сім'ю, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини принені.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач підтримав позовні вимоги, а відповідач не заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін
Судом встановлено, відповідно до оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, сторони перебувають в шлюбі, зареєстрований 25.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції в Житомирській області, про що складено відповдіний актовий запис № 2167.
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що піжтверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
На підставі викладеного, оскільки сторони не бажають зберегти шлюб, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу, а тому позовна заява підлягає до задоволення.
Згідно зі статтею 24 СК України,шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного Кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років визначається за згодою батьків.
У відповідності до ч. 1 ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Вказана правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного суду України від 14.12.2016 року у справі № 6-2445цс16.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Керуючись 104-105, 110, 112-115, 160 Сімейного кодексу України, ст.ст.5, 12, 13, 81, 14, 200, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 25.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції в Житомирській області, про що складено відповдіний актовий запис № 2167.
Малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити на подальше проживання разом із матір'ю ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Відповідач: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).
Суддя І.Г. Перекупка