22 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 056 000 (один мільйон п'ятдесят шість тисяч) гривень 00 копійок, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ЗАТ «Київгума», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановлене рішення мотивоване тим, що органом досудового розслідування не доведено недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним в клопотанні ризикам. Разом з тим, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, можливі ризики у його поведінці, дані про його особу, на підставі чого прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в цілому забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Так, апелянт посилається на те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 , а також запобігти існуючим ризикам. Зокрема, згідно доводів апеляційної скарги, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому існує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду. Також, на думку прокурора, існує ризик того, що підозрюваний може знищити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування та незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані.
На апеляційну скаргу прокурора підозрюваний ОСОБА_7 подав заперечення, в яких останній посилаючись на законність і обґрунтованість постановленого судом рішення просить залишити його без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому суд, дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали у відповідності до вимог ст. 177, 178 КПК України, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_7 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину, як зазначив суд, не можуть слугувати виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваного.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується.
Так, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх існування з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення обов'язок довести наявність заявлених ризиків.
Разом з тим, слідчий вказаних вимог закону не дотримався та не надав суду достатньо доказів на підтвердження тих обставин, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, колегія суддів враховує в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, яке відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, та розмір покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості. Разом з тим, воно не пов'язане з застосуванням насилля, не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих або інших осіб, що вказує на відповідний ступінь суспільної небезпеки. Також, колегія суддів враховує і позитивні дані про особу підозрюваного та спосіб його життя взагалі, який в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації і проживання, працює, займає керівну посаду, має міцні соціальні зв'язки, незадовільний стан здоров'я, в зв'язку з чим потребує постійного медичного нагляду, відсутність відомостей про намагання підозрюваного ухилятися від органів досудового розслідування та суду, на підставі чого вважає, що застосований відносно нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 056 000 гривень 00 копійок, в змозі запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Такий запобіжний захід відповідає особі ОСОБА_7 і є співмірним з існуючими ризиками та визначений з дотриманням п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Ні слідчий в поданому клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій, не змогли довести суду існування виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування такого запобіжного заходу, як застава.
Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, на яку посилається сторона обвинувачення, відповідно до вище наведених норм закону не може бути підставою для тримання особи під вартою.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 056 000 (один мільйон п'ятдесят шість тисяч) гривень 00 копійок, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/331/2018 Категорія ст. 183 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1