11.5
Іменем України
30 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3171/18
Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним повідомлення від 19.09.2018, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
10 жовтня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Департамент ДВС МУЮ), в якому позивач просить суд:
1) визнати протиправними рішення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 19.09.2018 та бездіяльності відповідача;
2) зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом від 16.07.2018.
В обґрунтування зазначено, що 16.07.2018 позивач отримав виконавчий лист по справі № 812/749/18. Позивач 30.07.2018 рекомендованим листом направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС МУЮ) оригінал виконавчого листа від та заяву щодо примусового виконання.
01.10.2018 позивачем отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав не зазначення у виконавчому документі прізвища, ім'я, по батькові посадової особи, винесене 19 вересня 2018 року за № 57254479/1-20.1 головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МУЮ ОСОБА_2.
Позивач на підставі Закону України «Про виконавче провадження» просить визнати протиправним таке рішення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 19.09.2018.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 16-17).
19 жовтня 2018 року позивачем вимоги ухвали суду від 11.10.2018 виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 23.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України (арк. спр. 1-2).
Від представника позивача через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (арк. спр. 38).
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 25), причини неявки суду не відомі. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на положення статті 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
З копій паспорта громадянина України, картки платника податків встановлено та відомості про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 93404, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 7, 8).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 у справі № 812/749/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України, Луганська обласна військово-цивільна адміністрація, тимчасово виконуючий обов'язки начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області ОСОБА_3, щодо визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, серед іншого, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області (арк. спр. 27-37).
Позивачу 16.07.2018 видано виконавчий лист по справі № 812/749/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області. У виконавчому листі зазначено, що судове рішення до негайного виконання (арк. спр. 12).
Позивачем 30.07.2018 направлено на примусове виконання до відповідача заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 812/749/18, що підтверджено фіскальним чеком та результатами пошуку поштових відправлень (арк. спр. 10, 11).
Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.09.2018 повернуто позивачу виконавчий документ із зазначенням, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала. ОСОБА_4 документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку. У виконавчому документі, що надійшов на примусове виконання, відсутнє повне ім'я та по батькові посадової особи, яка його видала. Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Авансовий внесок повернути заявнику. Керуючись пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання (арк. спр. 13).
Як зазначив позивач, повідомлення про повернення виконавчого листа без виконання отримано ним 01.10.2018.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування тверджень позивача щодо дати отримання повідомлення про повернення виконавчого листа без виконання.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за приписами статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень га рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом першим частини першої статті 3 Закону України № 1404-VІІІ встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами частини першої статті 4 Закону України №1404-VІІІ у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувана і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
ОСОБА_4 документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку (частина третя статті 4 Закону України № 1404-VІІІ).
Слід зазначити, що порядок оформлення виконавчого документа, визначений частиною третьою статті 4 Закону № 1404-VІІІ, щодо підписання виконавчого документа уповноваженою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів, узгоджується також із приписами пункту 5.23 ДСТУ № 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», де вказано, що підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу (-ів) і прізвища.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої та шостої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Розділом III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 489/20802 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція), визначено окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначено загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до пункту другого розділу III Інструкції виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.
При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує таке:
повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства;
ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері;
відсутність коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду.
Пунктом четвертим розділу III Інструкції встановлено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувану повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Отже, беручи до уваги вищезазначені норми, у виконавчому документі зазначаються: назва; дата видачі документа; найменування органу; прізвище, ім'я, по батькові; посада посадової особи, яка його видала.
Судом при дослідженні виконавчого листа встановлено, що у ньому зазначено його назву: «ОСОБА_4 № 812/749/18»; дату видачі: «16.07.2018»; найменування органу: «Луганський окружний адміністративний суд»; підписаний суддею, який розглянув дану справу, як головуючий, та помічником судді (секретарем) з зазначенням їх прізвищ та ініціалів. ОСОБА_4 документ скріплено печаткою із зображенням Державного Герба України (арк. спр. 12).
Оскільки у виконавчому листі Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 по справі № 812/749/18 зазначено прізвище та ініціали уповноваженої посадової особи, якою видано виконавчий документ, наявний підпис уповноваженої посадової особи, скріплений печаткою із зображенням Державного Герба України, то він відповідає вимогам, встановленим частиною першою статті 4 Закону № 1404-VІІІ, та оформлений належним чином.
За таких обставин, у державного виконавця не було передбачених Законом підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання та для направлення стягувачу відповідного повідомлення, так як виконавчий лист оформлений належним чином та відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що повідомлення від 19.09.2018 головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року по справі № 812/749/18 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправним.
Пунктами 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МУЮ від 19.09.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати Департамент ДВС МУЮ прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року по справі № 812/749/18.
Відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що порушення прав позивача та настання для нього негативних наслідків сталося внаслідок прийняття відповідачем рішення щодо повернення стягувачу виконавчого листа без прийняття до виконання. Відповідно, існування такого рішення виключає будь-яку бездіяльність з боку відповідача щодо невиконання ним виконавчого листа. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір за три пов'язані вимоги немайнового характеру у розмірі 704,80 грн, як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією від 18.10.2018 № 38 (арк. спр. 20).
Як зазначено вище, суд дійшов висновку, що дві вимоги немайнового характеру позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, зокрема, й основна вимога про визнання протиправним та скасування повідомлення відповідача про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання.
У свою чергу, відмова у задоволенні похідної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, не змінює тієї обставини, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
За таких обставин, а також зважаючи, що відповідач є структурним підрозділом Міністерства юстиції України та не має ознак юридичної особи, суд вважає, що всі судові витрати, які поніс позивач, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: 93404, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місце знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13) про визнання протиправним повідомлення від 19.09.2018, бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.09.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року по справі № 812/749/18.
Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 812/749/18, виданого Луганським окружним адміністративним судом 16 липня 2018 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області.
У задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, код за ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_5