Справа № 420/5467/18
29 жовтня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги і податкового повідомлення рішення, повернення сплачених грошових коштів, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- скасувати податкову вимогу №17573/110/1703 від 23.09.2015 року та податкове повідомлення-рішення щодо сплати транспортного податку;
- повернути сплачені позивачем грошові кошти у сумі 18749,97 грн.;
- зобов'язати відповідача повернути судовий збір на картковий рахунок Позивача №29241849000003 в ПАТ КредіАгріколь Банк МФО 300614 код 14361575 одержувач ПАТ КредіАгріколь Банк, призначення платежу #1868001886#26250001404475#ОСОБА_2Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві позивачем повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення положень ст.160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, її засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач просить суд скасувати податкову вимогу №17573/110/1703 від 23.09.2015 року та податкове повідомлення-рішення.
При цьому, до суду копій вищезазначених документів (податкової вимоги №17573/110/1703 від 23.09.2015 року та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) ОСОБА_1 не надає. Крім того позивач не зазначає будь-яких реквізитів оскаржуваного ним податкового повідомлення-рішення.
Посилання позивача на те, що оскаржувані рішення податкового органу ним не збереглись, не свідчить про реальну та об'єктивну неможливість ОСОБА_1 самостійно звернутись до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області для отримання копії таких документів з метою надання їх до суду.
Важливість надання вищезазначених документів до суду зумовлено також необхідністю з'ясування судом перебігу процесуальних строків звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.
Так відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 56.18 ст.56 Податкового Кодексу України строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу складає 1095 днів із дня отримання такого рішення.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 просить суд скасувати податкову вимогу №17573/110/1703 від 23.09.2015 року та податкове повідомлення-рішення.
При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів (згідно інформації з поштового конверта) позивач звернувся лише 17.10.2018 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.
Окремого клопотання, як то встановленого вимогами КАС України про поновлення строку звернення до суду, позивачем разом із адміністративним позовом надано не було.
Посилання ОСОБА_1 в позовній заяві на зміну судової практики в даній категорії адміністративних справ, суд до уваги не приймає, оскільки таке посилання не свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Крім того, позивач взагалі не зазначає дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а посилається лише на те, що 20.10.2015 року ним було сплаченого грошове зобов'язання визначене даним податковим повідомленням-рішенням.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Повноваження адміністративного суду у разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 ст. 245 КАС України, згідно якої суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 просить суд скасувати податкову вимогу №17573/110/1703 від 23.09.2015 року та податкове повідомлення-рішення щодо сплати транспортного податку, разом з тим позивачем до суду не заявлено позовних вимог щодо визнання таких рішень протиправними.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути на його картковий рахунок № 29241849000003 в ПАТ КредіАгріколь Банк МФО 300614 код 14361575 одержувач ПАТ КредіАгріколь Банк, призначення платежу #1868001886 #26250001404475 #ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір
Суд зазначає, що відповідно до норм КАС України, суд у рішенні, постанові або ухвалі повинен вирішити питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Питання, щодо повернення судового збору на рахунок платника відноситься до компетенції іншого державного органу. Так відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» сплачена та повернута відповідно до ухвали суду сума судового збору повертається на рахунки платника органами Державної казначейської служби України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 ЗУ № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 ст.6 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року №2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1762, 00 гривень.
На підставі вищезазначеного, судовий збір за подання даного адміністративного позову складає 704,80 грн. (0,4х1762,00).
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем було надано до суду світлокопію квитанції від 16.10.2018 року про сплату судового збору у розмірі 704,00 грн.
Також суд зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»» № 2 від 23 січня 2015 року документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі.
Таким чином позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції зі сплатою судового збору в повному обсязі.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого та обґрунтованого адміністративного позову, доказів, зазначених в ухвалі суду, заяви про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду у справі №420/5467/18 з доказами поважності причин пропуску цього строку, оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги і податкового повідомлення рішення, повернення сплачених грошових коштів - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.