з
29 жовтня 2018 року № 810/4140/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Масловської К.І.,
представників позивача: Поцелова А.О., Кривошеї О.І.,
представника відповідача: Куліди А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Допомога-1»
доГоловного управління ДФС у Київській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Допомога-1» з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0017551406.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 відкрите загальне позовне провадження у справі №810/4140/18; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки. Позивач зазначає, що вчасно та у повному обсязі оприбуткував готівкові кошти у касовій книзі шляхом здійснення записів про рух готівки на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що касова книга позивачем ведеться з порушеннями вимог чинного законодавства, оскільки сторінки касової книги не містять нумерації у порядку зростання, при цьому окремі сторінки касової книги у грудні 2016 року дублюються. Викладені недоліки, на переконання контролюючого органу, свідчать про здійснення позивачем обліку готівки після її фактичного надходження у касу.
Оскільки облік готівкових коштів у касовій книзі позивачем у день їх надходження не здійснювався, відповідач вважає, що правомірно застосував до позивача штрафні санкції за неоприбуткування готівкових коштів.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що у повному обсязі виконав вимоги закону щодо оприбуткування готівки здійснивши її облік у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. При цьому зазначив, що недоліки, на які посилається контролюючий орган, можуть бути усунуті шляхом виправлення і не мають правового значення для вирішення питання про оприбуткування чи неоприбуткування готівки.
У судовому засідання представники позивача позов підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У період з 30.03.2018 по 15.05.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Допомога-1» щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
Результати перевірки оформлені актом від 22.05.2018 №419/10-36-14-12/32395558 (далі - Акт перевірки) (а.с. 11-26).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Допомога-1» пунктів 2.6, 3.3, 4.3 та 4.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.
Суть виявленого порушення полягає в неоприбуткуванні позивачем готівки на загальну суму 202563,22 грн.
Висновок про неоприбуткування готівки контролюючий орган в Акті перевірки пов'язує з відсутністю обліку готівки, прийнятої до каси на підставі прибуткових касових ордерів, складених 21.12.2016 та 22.12.2016, у касовій книзі підприємства.
Не погоджуючись із висновками Акта перевірки позивач подав до контролюючого органу заперечення, до яких додав касові документи та витяг з касової книги, які не досліджувались під час перевірки: копії касової книги за 21.12.2016 (сторінка 36), за 22.12.2016 (сторінка 2), копії прибуткових касових ордерів від 21.12.2016 №39, №40, №44, від 22.12.2018 №44.
Розглянувши вказані заперечення та додані до нього документи контролюючий орган дійшов висновку, що вони не спростовують встановлених під час перевірки порушень, оскільки надані позивачем сторінки касової книги складені з порушенням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.
На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0017551406, яким на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» позивачеві було визначено штраф у розмірі 1012816,10 грн. (а.с. 27).
Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №637).
Пунктом 2.2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Під касою, згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення, розуміється приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Відповідно до пункту 4.1 Положення №637, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.
Пунктом 3.3 Положення №637 передбачено, що приймання готівки в касі проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Згідно з пунктом 2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з абзацом 2 пункту 2.6 Положення №637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до пункту 4.3 Положення №637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Відповідно абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Отже, у разі проведення суб'єктом господарювання готівкових розрахунків на підставі прибуткових касових ордерів, оприбуткуванням готівки є сукупність дій з оформленням касового ордеру та відображення на його підставі руху готівки у касовій книзі.
З'ясовуючи обставини оприбуткування позивачем готівки за 21.12.2016 та 22.12.2016, судом встановлено наступне.
21 грудня 2016 року ТОВ «Допомога-1» було здійснено чотири касові операції з приймання готівки до каси на загальну суму 152563,22 грн., а саме:
- касову операцію з приймання готівки у розмірі 150000,00 грн., яку оформлено прибутковим касовим ордером від 21.12.2016 №44 (т.1, а.с. 50);
- касову операцію з приймання готівки у розмірі 2006,14 грн., яку оформлено прибутковим касовим ордером від 21.12.2016 №40 (т.1, а.с. 51);
- касову операцію з приймання готівки у розмірі 400,00 грн., яку оформлено прибутковим касовим ордером від 21.12.2016 №39 (т.1, а.с. 48);
- касову операцію з приймання готівки у розмірі 157,08 грн., яку оформлено прибутковим касовим ордером від 21.12.2016 №48 (т.1, а.с. 49).
22 грудня 2016 року позивачем було здійснено касову операцію з приймання готівки у розмірі 150000,00 грн., яку оформлено прибутковим касовим ордером від 22.12.2016 №44 (т.1, а.с. 41).
З витягу з касової книги ТОВ «Допомога-1», копії якого було додано позивачем разом з позовною заявою, слідує що позивачем був здійснений облік руху готівки на підставі прибуткових касових ордерів від 21.12.2016 №44, №40, №39, №48 та від 22.12.2016 №44 у касовій книзі шляхом здійснення записів про особу, від якої отримано готівку, суму готівки, номер документа, на підставі якого отримано готівку (т.1, а.с. 42-43; 38-39).
Так, позивачем було надано сторінку « 36» касової книги, у якій здійснений облік руху готівки за 21.12.2016, що надійшли за касовими ордерами від 21.12.2016 №44, №40, №39, №48 (т.1, а.с. 43), та сторінку « 2» касової книги за 22.12.2016, у якій здійснений облік руху готівки за 22.12.2016 на підставі прибуткового касового ордера від 22.12.2016 №44 (т.1, а.с. 38-39).
Заперечуючи щодо факту оприбуткування готівкових коштів за 21.12.2016 та 22.12.2016, відповідач стверджує, що касова книга позивачем ведеться з порушеннями вимог Положення №637.
Суть цих порушень, за твердженнями відповідача, полягає у тому що, сторінки касової книги не містять нумерації у порядку зростання, при цьому окремі сторінки касової книги у грудні 2016 року дублюються.
Контролюючий орган стверджує, що під час перевірки на запит ГУ ДФС у Київській області ТОВ «Допомога-1» було надано касові документи за 09.12.2016, 20.12.2016, 27.12.2016 та витяги з касової книги:
- за 09.12.2016 - «сторінка 34»;
- за 20.12.2016 - «сторінка 35»;
- за 27.12.2016 - «сторінка 36».
На етапі розгляду заперечень на Акт перевірки ТОВ «Допомога-1» додатково було надано касові документи за 21.12.2016 та 22.12.2016 і сторінки касової книги:
- за 21.12.2016 - «сторінка 36»;
- за 22.12.2016 - «сторінка 2».
Оскільки сторінка касової книги за 22.12.2016 («сторінка 2») не була пронумерована у порядку зростання по відношенню до сторінок касової книги за попередні дати, а порядковий номер сторінки касової книги за 21.12.2016 («сторінка 36») дублювався з порядковим номером сторінки касової книги за 27.12.2016, яка також мала порядковий номер « 36», проте була надана контролюючому органу раніше, останній зробив висновок, що наведені у сторінках касової книги за 21.12.2016 та 22.12.2016 відомості не можуть слугувати достовірним джерелом інформації про рух готівки за відповідні дати.
З'ясовуючи, чи мали місце недоліки у касовій книзі позивача, про які стверджує контролюючий орган, судом встановлено наступне.
Протокольною ухвалою суду від 08.10.2018 суд витребував у позивача належним чином завірену копію касової книги за 2016 рік, яку судом у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 09.10.2018, долучено до матеріалів справи (т.2, а.с. 1-173).
Дослідивши аркуші касової книги за грудень 2016 року в аспекті доводів контролюючого органу про порушення порядку її нумерації судом встановлено наступне.
Загалом за грудень 2016 року касова книга налічує вісім сторінок, що мають таку нумерацію у розрізі дат їх формування:
1) за 02.12.2016 - «сторінка 1» (т.2, а.с. 36);
2) за 02.12.2016 - «сторінка 33» (т.2, а.с. 33);
3) за 09.12.2016 - «сторінка 34» (т.2, а.с. 29);
4) за 20.12.2016 - «сторінка 35» (т.2, а.с. 26);
5) за 21.12.2016 - «сторінка 2» (т.2, а.с. 22);
6) за 21.12.2016 - «сторінка 36» (т2, а.с. 13);
7) за 22.12.2016 - «сторінка 2» (т.2, а.с. 10);
8) за 27.12.2016 - «сторінка 36» (т.2, а.с. 1).
Таким чином судом встановлено, що у паперовому примірнику касової книги містяться дві окремі сторінки за 21.12.2016, а саме:
- «сторінка 2», порядкова нумерація якої не узгоджується з порядковим номером попередньої сторінки « 35» за 20.12.2016;
- «сторінка 36» порядковий номер якої дублюється з сторінкою « 36» за 27.12.2016.
Судом також встановлено, що сторінка касової книги за 22.12.2016 має такий самий порядковий номер, що і сторінка касової книги за попередню дату - 21.12.2016, а саме «сторінка 2». Одночасно з цим, обидві сторінки з порядковим номером « 2» пронумеровані не у порядку зростання по відношенню до попередніх сторінок.
З'ясовуючи причину зазначених розбіжностей, протокольною ухвалою від 18.10.2018 суд витребував у позивача роздруковані примірники сторінок касової книги за 2016 рік з програмного забезпечення, за допомогою якого позивач веде електронну касову книгу.
На виконання вимог суду позивачем до матеріалів справи було долучено касову книгу за грудень 2016 року, нумерація сторінок якої була здійснена таким чином:
1) за 02.12.2016 - «сторінка 33»;
2) за 09.12.2016 - «сторінка 34»;
3) за 20.12.2016 - «сторінка 35»;
4) за 21.12.2016 - «сторінка 36»;
5) за 22.12.2016 - «сторінка 37»;
6) за 27.12.2016 - «сторінка 38».
Таким чином, роздрукований на вимогу суду примірник касової книги, що ведеться позивачем в електронній формі, не містить сторінок з порядковими номерами « 2» за 21.12.2016 та 22.12.2016, а нумерація решти її сторінок здійснена у порядку зростання по відношенню одна до одної.
Судом також було порівняно зміст сторінок касової книги, що зберігаються у позивача у паперовій формі (т.2, а.с. 1-173) з примірниками сторінок, що зберігаються в електронній формі та були роздруковані позивачем на вимогу суду (т.2, а.с. 187-208), внаслідок чого з'ясовано, що вони не тотожні та містять розбіжності в окремих реквізитах.
«Сторінка 36» касової книги за 21.12.2016 у паперовій формі (т.2, а.с. 13) та «сторінка 36» касової книги, роздрукована з комп'ютерної програми, де вона ведеться в електронній формі (т.2, а.с. 188, зворотній бік), у рядку 10 містять різні реквізити номеру касового документу, на підставі якого було видано готівку з каси: « 63» та « 63/1».
«Сторінка 2» касової книги за 22.12.2016 у паперовій формі (т.1, а.с. 10) та «сторінка 37» касової книги, роздрукована з комп'ютерної програми, де вона ведеться в електронній формі (т.2, а.с. 189, зворотній бік), у рядку 5 містять різні реквізити номеру касового документу, на підставі якого видано готівку з банку та посилання на різні номери кореспондуючого рахунку, субрахунку.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що сторінки касової книги позивача за 21.12.2016 та 22.12.2016 мають недоліки, суть яких полягає у тому, що їх порядкові номери дублюються з іншими сторінками , при цьому їх нумерація здійснена не у порядку зростання по відношенню до попередніх сторінок касової книги. Крім того, між примірниками касової книги, що ведуться в електронній формі за допомогою комп'ютерної програми та роздрукованими з неї сторінками касової книги є розбіжності у реквізитах.
Надаючи правову оцінку викладеними розбіжностям і недолікам в оформленні касової книги в аспекті стверджуваного порушення пункту 2.6 Положення №637, що полягає у неоприбуткування готівки за 21.12.2016 та 22.12.2016, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1.2 Положення №637 касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Згідно з пунктом 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.
Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).
Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.
Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.
Пунктом 4.3 Положення №637 передбачено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.
Відповідно до пункту 4.4 Положення №637 підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.
У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.
Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у "Вкладному аркуші касової книги".
"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).
Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.
Отже, касова книга є документом первинного обліку готівки у касі підприємства.
Суб'єкти господарювання можуть обрати одну з двох форм ведення касової книги - паперову, зразок (форму) якої затверджено додатком 6 до Положення №637, або електронну, за умови, що відповідне програмне забезпечення здатне візуально відтворювати паперову форму касової книги, забезпечити автоматичну нумерацію сторінок касової книги у порядку зростання та можливість друкування технічними засобами сторінок касової книги.
Підприємці, які ведуть касову книгу в електронній формі, повинні забезпечити зберігання її копії у паперовій формі.
Вимога щодо зберігання касової книги в паперовій формі реалізується шляхом послідовного роздрукування вкладних аркушів касової книги за кожен день, коли були проведені касові операції, і підшивання цих аркушів у хронологічному порядку.
Беручи до уваги, що кожен аркуш касової книги, незалежно від того, ведеться він у паперовій чи електронній формі, повинен бути джерелом достовірної інформації про обсяг касових операцій, проведених суб'єктом господарювання у відповідну календарну дату, сторінки касової книги, на яких відбувається облік руху готівки, повинні бути заповнені безпосередньо у день проведення касової операції.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що кожній календарній даті, на яку припадає здійснення касової операції, повинен кореспондувати відповідний аркуш касової книги із зазначенням дати та номеру сторінки касової книги у порядку зростання, що виключає можливість проведення обліку готівки у день, що не відповідає фактичній даті здійснення касової операції.
Наявні у матеріалах справи роздруківки сторінок касової книги за 2016 рік свідчать про те, що поряд із сторінками касової книги, нумерація яких послідовно зростає по відношенню до календарних дат, у касовій книзі також наявні сторінки, нумерація яких починається з першого аркуша (з початку), та сторінки, нумерація яких повторюється, незважаючи на те, що на таких сторінках відображений рух готівки за різні дати.
Так, за 21.12.2016 позивачем до касової книги підшито сторінку з номером « 2», порядкова нумерація якої не узгоджується з порядковим номером попередньої сторінки « 35» за 20.12.2016 і сторінку з номером « 36» порядковий номер якої дублюється з сторінкою «36» за 27.12.2016, а за 22.12.2016 позивачем до касової книги підшито сторінку з номером « 2», порядковий номер якої дублюється зі сторінкою за 21.12.2016 і також не згоджується з номером попередньої сторінки - « 36» за 21.12.2016.
Крім того, суд зазначає про невідповідність кількості аркушів електронної касової книги з її копією, що зберігається у паперовій формі та на наявність розбіжностей між даними електронної касової книги та її копією у паперовій формі в окремих реквізитах.
За таких обставин відомості, зазначені на сторінках касової книги за 21.12.2016 та 22.12.2016 не можуть слугувати достовірним джерелом інформації про рух готівки за відповідні календарні дати.
Отже, суд вважає правильними висновки контролюючого органу про неоприбуткування у встановленому законом порядку готівкових коштів за 21.12.2016 та 22.12.2016.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 1012816,10 грн. та про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0017551406.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи контролюючого органу про неоприбуткування ТОВ «Допомога-1» готівки за 21.12.2017 та 22.12.2016, позивач не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата складення повного рішення суду - 29.10.2018.