29 жовтня 2018 року (о 11 год. 00 хв.)Справа № 0840/3231/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виплати перерахованого та виплати пенсії в подальшому з врахуванням розміру 85% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016; зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу, виплатити перераховане та виплачувати пенсію в подальшому з врахуванням розміру 85% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено пенсію у розмірі 85 % грошового забезпечення. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» позивачу у березні/квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії, однак, при перерахунку пенсії її розмір протиправно зменшено з 85 % до 70 %. Вважає, дії відповідача є протиправними, оскільки ним здійснено перерахунок вже призначеної пенсії у зв'язку із змінами законодавства 01.01.2018, які відбулися після призначення пенсії. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 03.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 03.10.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
12.09.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 28514), в якому зазначає, що відповідно до Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262, а саме визначено, що максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. З огляду на таке, позивачу і було правомірно зменшено розмір пенсії з 85% грошового забезпечення на 70 % грошового забезпечення. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
17.09.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 28858), в якій позивач зазначає, що хоча Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» обмежено максимальний розмір пенсії до 70 % грошового забезпечення, але стосується зазначене обмеження випадків первісного призначення пенсії, тоді як підстав та порядок її перерахунку особам, визначеним Законом регулюються саме ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ. Отже, зменшення максимального обсягу пенсії у відсотках при її перерахунку не може застосовуватися для зменшення встановленого на момент первісного призначення чи досягнутого пізніше максимального розміру пенсії.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що з 12.07.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугою років, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-IV.
Позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-IV призначено пенсію за вислугою років з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, вислуга складає 30 років (а.с.30).
Так, судом встановлено, що позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно витягу з Автоматизованої системи розрахунку пенсій станом на 06.08.2018 основний розмір пенсії позивача складає 70% грошового забезпечення (вислуга років 30) (а.с.31).
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Так, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70 % грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався з 85 % грошового забезпечення.
Суд наголошує, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15-а.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, відповідачем при перерахунку пенсії позивача протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 85% на 70% грошового забезпечення. Тобто відповідачем були вчинені саме дії, які виразились в зменшенні основного розміру пенсії позивача з 85% на 70% грошового забезпечення.
Між тим, виходячи зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, для повного захисту прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позивних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 85% на 70% грошового забезпечення, а також зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача, виходячи з 85% його грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016.
Вирішуючи питання щодо доцільності встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, суд зазначає, що вищезазначеними нормами встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови суду.
В даному випадку, на переконання суду, відсутні достатні та обґрунтовані підстави для встановлення відповідачу строку для подання до суду звіту про виконання судового рішення, а відтак в цій частині позову слід відмовити.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 08.08.2018 № 9 (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: 69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.10.2018.
Суддя Ю.В. Калашник