29 жовтня 2018 року справа №243/5815/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Шишова О.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (суддя в 1 інстанції - Мірошниченко Л.Є.) від 05 вересня 2018 року (повний текст рішення складений 06 вересня 2018 року в м. Слов'янську) у справі №243/5815/18 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Воронова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративний позовом до поліцейського Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Воронова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія ВР № 080395 від 18.06.2018 та закрити провадження у справі (а.с. 1-6).
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 18.06.2018 року поліцейським УПП в м. Краматорську та Слов'янську Вороновим В.В. було винесено постанову № 080395 серії ВР про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.5 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КУпАП), та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. внаслідок того, що він нібито користувався засобом зв'язку (мобільним телефоном), та не був пристебнутий, поліцейський незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, позбавив можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у справі №243/5815/18 відмовлено у задоволенні зазначеного позову (а.с. 57-59).
Позивачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права (а.с. 63-65).
В обґрунтування доводів посилався на протиправність спірної постанови, у зв'язку з відсутністю доказів скоєння ним правопорушення та порушенням з боку відповідача вимог статті 268 КУпАП.
Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справу розглянуто в письмовому провадженні.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши їх за матеріалами справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем встановлено, що 18.06.2018 року о 13 годині 10 хвилин ОСОБА_1 у м. Слов'янську по вулиця Комяхова біля будинку № 87, керував транспортним засобом ВАЗ 11183 ЗНГ з державним номерним знаком НОМЕР_1, обладнаний засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п.2.3 «в» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) та під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руках, а саме: розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п.п. 2.9 «д» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.37).
Спірним у справі є протиправність постанови серії ВР № 080395 від 18.06.2018.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Підпунктом «в» пункту 2.3 ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Також, згідно із підпунктом «д» пункту 2.9 ПДР України, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідальність, зокрема, за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП.
Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема частини перша, друга, третя, п'ята і шоста ст. 121, ст. 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя ст. 122, частина перша ст. 123, ст. ст. 124-1-126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно з п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі частиною другою статті 122 КУпАП.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідач при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача керувався вимогами КУпАП, ПДР України, діяв в межах своїх повноважень, тому його дії є законними, а спірна постанова такою, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, компетентною на те особою, під час складання постанови відповідачем було виконано всі, передбачені ст. 280 КУпАП вимоги, вина позивача встановлена, за відеозаписом з місця події, а тому підстав для задоволення позову та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також закриття провадження по праві не має.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись колегія суддів апеляційного суду.
По-перше, як вірно зазначив місцевий суд, в справах зазначеної категорії протокол не складається, навіть за умови незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з інкримінованим правопорушенням.
По-друге, висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не було спростовано факт скоєння адміністративного правопорушення, суперечать нормам діючого процесуального законодавства.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із підпунктом «д» пункту 2.9 ПДР України, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці.
Підпунктом «в» пункту 2.3 ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано відеозапис, зі змісту якого неможливо чітко та однозначно встановити, що о 13 год. 10 хв. 18 червня 2018 року, позивач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 11183 ЗНГ», державний номерний знак НОМЕР_1, у м. Слов'янську по вулиця Комяхова біля будинку № 87, під час руху автомобіля користувався мобільним телефоном, тримаючи його в руці та був не пристебнутий ременем безпеки.
Сам же позивач заперечував перед поліцейським факт вчинення ним вказаних порушень ПДР, пояснював, що відстебнув ремінь безпеки лише після зупинки автомобіля, та після зупинки автомобіля узяв телефон у руки.
Беручи до уваги те, що відповідачем на огляд суду не було надано доказів, які прямо вказують на вчинення позивачем адміністративних правопорушень, факт порушення позивачем не встановлений беззаперечними доказами, тому відсутні підстави стверджувати про вчинення ОСОБА_1 правопорушення поза обґрунтованими сумнівами.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач не навів жодного доказу правомірності прийнятої ним постанови, тому позов підлягає задоволенню, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності - скасуванню, а провадження в справі - закриттю.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В силу п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 жовтня 2018 року у справі № 243/5815/18 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Воронова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВР № 080395 від 18.06.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцяти п'яти) гривень по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 та за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 та за ч.5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Повне судове рішення - 29 жовтня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Сіваченко
Судді: А.А. Блохін
О.О. Шишов