ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
24 жовтня 2018 року № 826/1028/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проУправління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації у встановлені ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі «Посвідчення інваліда війни»;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни 2 (друга) група та видати «Посвідчення інваліда війни».
Ухвалою суду від 24 січня 2018 року відкрито спрощене провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була отримана представником відповідача 02.02.2018 року.
19.02.2018 року від відповідача надійшло письмове клопотання про отримання копії ухвали про відкриття провадження, при цьому зазначено, що відповідачу не направлено копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та просить надіслати копію позовної заяви та копії доданих до неї документів.
21.02.2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а також копію позовної заяви та копії доданих до неї документів. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовні матеріали були отримані представником відповідача 23.02.2018 року.
14.03.2018 року судом отримано відзив, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, в зв'язку з тим, що подані позивачем документи не містять інформації, що позивач, виконуючи роботи по наданню медичної та протирадіаційної допомоги в м. Чорнобиль, працювала у складі формувань Цивільної оборони. Подані позивачем документи не містять інформації щодо включення позивача до складу формувань Цивільної оборони, а отже ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачем у складі формувань Цивільної оборони.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2.
Позивач 04 грудня 2017 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою видати посвідчення інваліда війни, за результатами розгляду якої відповідач у листі від 13 грудня 2017 року №01-34-23250 повідомив про відмову у видачі посвідчення інваліда війни, у зв'язку із відсутністю документів, які підтверджують факт залучення і виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Стаття 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, статус інваліда війни може бути наданий особі, яка залучалась до складу формувань Цивільної оборони та яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Стаття 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлює, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 (далі по тексту - Положення).
Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни - інвалід".
Згідно з абзацом другим пункту 7 Положення "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до пункту 10 Положення "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що Положення визначає підставу для отримання посвідчення інваліда війни наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а уповноваженою особою щодо видачі останнього є органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Тобто, необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.
Матеріали справи підтверджують, що згідно листом Міністерства внутрішніх справ України від 20.09.2007 року №15078/Фв, формування Цивільної оборони, у тому числі невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих, а тому, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків) залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони. Окрім того, в якості додатку до листа Міністерства внутрішніх справ України від 20.09.2007 року №15078/Фв, додано копію Переліку окремих підрозділів Міністерства внутрішніх справ УРСР, які виконували спеціальні завдання Цивільної оборони у складі формувань ЦО при ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році, серед яких зазначено - Медичні служби МВС, УВС областей.
Наявні у справі докази підтверджують, що відповідно до посвідчення про відрядження П№000878 від 09.06.1986 р. до міста Чорнобиль з відмітками про прибуття - 09.06.1986 р., про вибуття - 23.06.1986 р., виданого МВС УРСР ОСОБА_1, а також довідки від 23.06.1986 р., позивач виконувала свої службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС (2-га зона) у період з 09 червня 1986 року по 23 червня 1986 року.
Також, згідно довідки Департаменту медичного забезпечення та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 28 грудня 2005 року №55/1-1534 підтверджується, що позивач перебуваючи на вільнонайманій посаді медичної сестри Центральної поліклініки МВС України, яка була підрозділом медичної служби штабу Цивільної оборони МВС України, та була направлена в складі загону медичної служби МВС у спецвідрядження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в місті Чорнобиль в період з 09.06.1986 року по 23.06.1986 року (ІІ зона небезпеки).
Згідно з копією картки №330, виданої ОСОБА_1, станом на 23.06.1986 р., загальна доза зовнішнього опромінення склала орієнтовно 8,1 рентген.
Згідно з довідкою сер. КИЕ-1 №540477, виданої 29 жовтня 2000 року, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Посвідченням громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_2, виданим 25.01.1996 року та вкладкою НОМЕР_3 від 04.12.2000 року до цього ж посвідчення, підтверджено статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Чинне на момент аварії на Чорнобильській АЕС законодавство з питань Цивільної оборони, зокрема Положення про Цивільну оборону СРСР, затверджене постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18 березня 2976 року №201-78; накази заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06 червня 1975 року №90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29 червня 1976 року №92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (Сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження ЦО СРСР від 26 квітня 1986 року, начальника ЦО УРСР від 28 квітня 1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29 квітня 1986 року №01, від 30 квітня 1986 року №02, від 04 травня 1986 року №16, від 19 травня 1986 року №52 та інші), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років.
Враховуючи викладене, особа, інвалідність якої пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і яка залучена до складу формувань цивільної оборони у вказаний період, за наявності відповідних документів, що підтверджують право на отримання статусу інваліда війни, має право отримати такий статус з наданням відповідного посвідчення.
Вище підтверджено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а отже має право на встановлення статусу інваліда війни із наданням посвідчення інваліда війни.
З таких підстав, на думку суду, відмова Управління праці та соціального захисту населення у видачі посвідчення інваліда війни та відповідна бездіяльність є протиправними та є підставою для зобов'язання видати позивачу відповідне посвідчення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни 2 (друга) група та видати посвідчення інваліда війни.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (вул. Озерна, 18а, м. Київ, 04209, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37445416)
Суддя П.О. Григорович