ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 жовтня 2018 року 15:24 № 826/5506/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняці А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
Дульської Тетяни Володимирівни,
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця
Руслана Олеговича
третя особа ТОВ "Фінансова компанія "Інвест кредит Груп",
ОСОБА_6,
Головне територіальне управління юстиції у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_8
представник відповідача 1: Стеблевський А.О.
представник відповідача 2: не прибув
представник третьої особи 1: не прибув
представник третьої особи 2: ОСОБА_4
представник третьої особи 3: Субота О.В.
Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08.10.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича (надалі - Відповідач 1), Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дульської Тетяни Володимирівни (надалі - Відповідач 2), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просила суд визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28265384 від 16.02.2016 прийняте Державним реєстратором управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Швець Русланом Олеговичем; зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Швець Руслана Олеговича вилучити (скасувати) рішення про Державну Реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за №28265384 від 16.02.2016 та запис про право власності від 16 лютого 2016 року №13275706; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002411 від 29.03.2016 та запис про іпотеку: 13929705 - прийняте Державним реєстратором управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дульською Тетяною Володимирівною; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002073 від 29.03.2016 та запис про обтяження: 13929566 - прийняте Державним реєстратором управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дульською Тетяною Володимирівною; зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дульську Тетяну Володимирівну вилучити з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності від 29 березня 2016 року №29002411 та №29002073.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 05.04.2016 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання 27.04.2016 р. та залучено до участі у справі в якості третіх осіб: ТОВ "Фінансова компанія "Інвест кредит Груп" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10г, офіс 173, код ЄДРПОУ 38320537), ОСОБА_6 (93402, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).
В судовому засіданні 27.04.2016 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 25.05.2016 р. у зв'язку з неявкою представника Позивача в судове засідання.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 25.05.2016 р. розгляд справи відкладено до 22.06.2016 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. у відпустці.
В судовому засіданні 22.06.2016 р., Судом прийнято рішення про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі №757/15025/16-ц.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2016 р. зупинено провадження у справі № 826/5506/16 до набрання законної сили судовим рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі №757/15025/16-ц.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2018 р. поновлено провадження у справі № 826/5506/16 та призначено судове засідання на 15.05.2018 р.
В судовому засіданні 15.05.2018 р. замінено третю особу ОСОБА_6 на ОСОБА_6 в (зв'язку з зміною прізвища) та відкладено розгляду справи 25.06.2018 р.
В судовому засіданні 25.06.2018 р. представником ОСОБА_6 (надалі - третя особа 2) подано до суду заяву про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2018 року зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2018 року у задоволенні заяви про відвід судді Федорчука А.Б. щодо розгляду адміністративної справи №826/5506/16 відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 р. поновлено провадження у справі № 826/5506/16 та призначено судове засідання на 13.08.2018 р.
В судовому засіданні 13.08.2018 р. Судом замінено Відповідачів: Державного реєстратора Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича (надалі - Відповідач 1), Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дульської Тетяни Володимирівни на належних: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, замінено Відповідача - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на третью особу без самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та відкладено розгляд справи до 10.09.2018 р.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 10.09.2018 р. розгляд справи відкладено до 13.09.2018 р.
В судовому засіданні 13.09.2018 р. Судом оголошено про відкладення розгляду справи до 08.10.2018 р. та зобов'язано представника Позивача надати письмові пояснення (особисто Позивача), ким підписано позовну заяву та клопотання про забезпечення позову.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що дії державних реєстраторів щодо про реєстрацію право власності за третьою особою 2 здійснені на підставі підроблених документів (договорів, які підписі Позивача), а отже спірні реєстраційні дії підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача 1 надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Позивачем фактично в даному адміністративному позові оспорює цивільні договори з підстав нібито їх підробки, за відсутності висновків почеркознавчих експертиз, результатів розслідування та судових розглядів інших справ твердження Позивача є лише недоведеними припущеннями про порушення Відповідачем 1 вимог законодавства.
Представник Відповідача 1 в судовому засідання проти позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. В матеріалах справи містяться письмові пояснення, в яких Відповідач 2 зазначає, що ним жодних прав Позивача не порушував, оскільки здійснював реєстраційні дії між третіми особами 1 (ТОВ "Фінансова компанія "Інвест кредит Груп"), 2 (ОСОБА_6.
Представник третьої особи 1, надано суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в письмовому провадженні.
Представник третьої особи 2 проти позову заперечував у повному обсязі та надав усні пояснення.
Третя особа 3 надала суду письмові заперечення на позовну заяву та копії реєстраційних справ.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2, діючи за дорученням від імені ОСОБА_1, уклав договір купівлі - продажу від 12 грудня 2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П., зареєстрований в реєстрі за № 3289.
У відповідно до умов вищезазначеного договору, ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 50,90 кв.м., право власності зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_1, запис у реєстраційній книзі № 88-110 з реєстровим № 6830 від 23.12.2002 року.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, 16 лютого 2016 року було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 загальною площею 50,90 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. відповідно до умов якого ОСОБА_1 продала належну їй на праві власності квартиру ОСОБА_6
Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом КМНО Швець Р.О. 16.02.2016 р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна) індексний номер: 28265384 від 16.02.2016) за ОСОБА_6, права власності на об'єкт нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 загальною площею 49,3 кв.м.
В подальшому, 29 березня 2016 року між ОСОБА_6, з однієї сторони, та ТОВ «Інвест кредит Груп», з іншої сторони, укладено Договір іпотеки у розмірі 2000000,00 грн. під іпотеку квартири, придбаної за 900000,00 грн.
Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом КМНО Дульською Т.В. 29.03.2016 р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна) індексний номер: 29002411 від 29.03.2016) за договором іпотеки серія та номер: 887, виданий 29.03.2016р.
Приватним нотаріусом КМНО Дульською Т.В. 29.03.2016 р. прийнято рішення про державну реєстрацію обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна) індексний номер: 29002073 від 29.03.2016) заборона на об'єкт нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 загальною площею 49,3 кв.м.; Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп", код ЄДРПОУ: 38320537, адреса: Україна, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10г, офіс 173.
Позивач вважає дані дії Відповідачів протиправними, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №1952, в редакції станом на лютий 2016 р.), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
За визначенням частини першої статті 2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За правилами статті 4 Закону №1952, визначено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
У відповідності до частини статті 10 Закону №1952, Державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952, Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі. 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою - четвертою статті 18 Закону №1952 Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (далі - Порядок №1127), визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пункт 12 Порядку №1127 встановлює, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
Відповідно пункту 6 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У відповідності до пункту 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Згідно з пунктом 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про відмову в державній реєстрації може прийматися лише за наявності підстав, передбачених статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, в межах спірних правовідносин необхідно встановити наявність або відсутність підстав для відмови в державній реєстрації права власності третьої особи на об'єкти нерухомості.
В матеріалах справи міститься копії матеріалів реєстраційної справи, які передано ПНКМО Швець Р.О. до Головного територіально управління юстиції в м. Києві: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15655540; квитанції 2 шт. від 16.02.2016 р.
Судом досліджено вищезазначені матеріали та встановлено, що реєстраційні дії ПНКМО Швець Р.О. здійснені 16.02.2016 р. о 13:04:16, а квитанції, які долучені до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15655540 ОСОБА_6: Призначення платежу - про сплату адмін. збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження в розмірі 55,00 грн., здійснено 16.02.2016 р. о 17:58:51 год.; Призначення платежу - Інформаційна довідка в розмірі 34,00 грн., здійснено 16.02.2016 р. о 18:02:14 год.
Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах реєстраційної справи відсутні: Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 загальною площею 50,90 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. 16 лютого 2016 року; копія паспорта гром. ОСОБА_6; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що подані Відповідачу 2 (ПНКМО Швець Р.О.) пакет документів не повному обсязі, що свідчить про порушення вимог законодавства.
В запереченнях на позовну заяву Відповідач 2 зазначає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято мною відповідно до п.2 ст. 27 Закону № 1952-IV, а саме: на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16.02.2016 року, який відповідав всім вимогам ст. 22 Закону № 1952- IV, зокрема він не мав підчисток, дописок, закреслених слів, виправлень та інше. Крім того, я не мав будь-яких підстав вважати договір підробленим, Суд не погоджується з даними твердженнями, з наступних підстав.
Суд звертає увагу, що ні Відповідачем 2, ні третьою особою 2 не надано повного пакету документів, які подані ОСОБА_6 для вчинення спірних реєстраційних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, що у березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Швець Р.О., ТОВ «Інвест Кредит Груп», про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 16.02.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року по справі № 757/15025/16-ц за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Швець Р.О., ТОВ «Інвест Кредит Груп», про визнання недійсним договору задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 16 лютого 2016 року від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_6, застосовано наслідки передбачені ст. 216 ЦПК України, зобов'язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 за недійсним договором купівлі - продажу від 16 лютого 2016 року.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2017 р. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_4 без задоволення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, в Постанові Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2017 р. зазначено наступне: «Крім того, вчинення шахрайський (протиправних) дій щодо відчуження майна позивача здійснених шляхом укладення оспорюваного договору купівлі - продажу підтверджується кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2016 року за № 12016100060002345 за ч.4 ст. 190 КК України, у якому триває досудове розслідування (а.с. 96). Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року судом встановлено, що невстановлені особи отримували дані щодо квартир, в яких з різних причин ніхто не проживає, підробляли правовстановлюючі та інші необхідні для продажу квартир документи та відчужували вказані квартири, чим спричинили матеріальну шкоду особам - покупцям. Даною ухвалою було надано дозвіл певним службовим особам Національного антикорупційного бюро України доступ до документів та можливість їх вилучення у нотаріуса щодо спірного договору купівлі - продажу квартири (а.с. 120-121). Отже, з урахуванням зазначених норм матеріального права та встановлених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним та застосування наслідків недійсності правочину (ст. 216 ЦПК України), оскільки він був укладений поза волею власника квартири, без її відома та нею не підписувався. Судом було вірно встановлено порушення прав позивача у зв'язку з відчуженням поза її волею нерухомого майна, належного позивачу, чим порушено майнові права ОСОБА_1 Такі висновки суду відповідають обставинам справи та не спростовані стороною відповідача.» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71344259).
У відповідності до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28265384 від 16.02.2016 прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до правил частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судом встановлено, що Позивачем в позовній заяві зазначено про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28265384 від 16.02.2016 прийняте Державним реєстратором управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Швець Русланом Олеговичем, під час розгляду справи Судом встановлено, що дані реєстраційні вчинені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, як державним реєстратором.
Для відновлення порушених справ Позивач, Суд вважає вийти за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28265384 від 16.02.2016 прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002411 від 29.03.2016 та запис про іпотеку: 13929705 - прийняте Державним реєстратором управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дульською Тетяною Володимирівною; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002073 від 29.03.2016 та запис про обтяження: 13929566 - прийняте Державним реєстратором управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дульською Тетяною Володимирівною; зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дульську Тетяну Володимирівну вилучити з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності від 29 березня 2016 року №29002411 та №29002073, Суд вважає, що дані позовні вимоги є похідними.
З урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, Суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002411 від 29.03.2016 та запис про іпотеку: 13929705 - прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дульською Тетяною Володимирівною та визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002073 від 29.03.2016 та запис про обтяження: 13929566 - прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дульською Тетяною Володимирівною.
В частині позовних вимог щодо зобов'язати Відповідачів вилучити (скасувати) рішення про Державну Реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за №28265384 від 16.02.2016 та запис про право власності від 16 лютого 2016 року №13275706; від 29 березня 2016 року №29002411 та №29002073, Суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №1952-IV у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону № 1952-IV внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).
Важливо відзначити, що у відповідності до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (надалі - Порядок № 1141), державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Також, згідно з абз. другим пп. 5 п. 41 Порядку № 1141 у результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав, тобто вносяться зміни в частину розділу Державного реєстру, де містяться відомості про право власності та суб'єкта цього права, а відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1952-IV Державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього.
Таким чином, при внесенні змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі скасованого в судовому порядку рішення державного реєстратора вносяться зміни до відповідно розділу, який відкритий на об'єкт нерухомого майна, а саме, в ту частину, де міститься запис про право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права.
Отже, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.
Державний реєстратор не наділений повноваженнями скасовувати записи в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, за відсутності судового рішення про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.
Крім того, Суд зазначає, що статтею 11 Закону №1952-VI державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Така ж правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 (справа №21-1465а15), згідно якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З аналізу норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в даній частині не підлягають задоволенню.
Представники Відповідача 1 та третьої особи зазначають, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки існує спір про право, Суд не погоджується з даними твердженнями з наступних підстав.
В даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який, на думку Позивача, вийшов за межі своїх владних повноважень, прийнявши рішення про реєстрацію права власності за Банком під час дії обтяження накладеним судовим рішенням.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суду вважає що в даному випадку спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, а твердження представників третіх осіб необґрунтованими.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 802/1792/17-а, від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17, від 04 квітня 2018 року у справах за номерами: 817/1048/16, 826/9928/15, 817/567/16.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: 07703, АДРЕСА_2) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28265384 від 16.02.2016 прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем.
3. Визнати протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002411 від 29.03.2016 та запис про іпотеку: 13929705 - прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дульською Тетяною Володимирівною.
4. Визнати протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29002073 від 29.03.2016 та запис про обтяження: 13929566 - прийняте Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дульською Тетяною Володимирівною.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем на користь ОСОБА_1 (адреса: 07703, АДРЕСА_2) судові витрати в сумі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 21 коп.).
7. Стягнути Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни на користь ОСОБА_1 (адреса: 07703, АДРЕСА_2) судові витрати в сумі 1102,42 грн. (одну тисячу сто дві гривні 42 коп.).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук