ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 жовтня 2018 року 09:24 № 826/3266/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняці А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕФІНІТ КОМ"
до Київської міської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної
вартості від 27.11.2017 р.
за участю представників сторін:
представник позивача: Селіхова Г.В.
представник відповідача: Добров О.І.
Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08.10.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕФІНІТ КОМ» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі - Відповідач), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2017/001188/2 від 27.11.2017 р.; визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2017/01386 від 27.11.2017 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 16.03.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 23.03.2018 р. від Позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, а саме: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: №UA100110/2017/001188/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001189/1 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001190/1 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001191/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001192/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001193/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001194/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001195/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001196/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001197/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001198/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001199/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001200/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001201/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001202/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001203/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001204/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001205/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001206/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001207/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001208/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001209/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001210/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001211/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001212/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001213/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001214/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001215/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001216/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001217/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001218/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001219/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001220/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001221/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001222/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001223/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001224/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001225/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001226/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001227/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001228/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001229/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001230/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001231/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001232/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001233/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001234/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001235/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001236/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001237/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001238/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001239/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001240/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001241/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001242/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001243/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001244/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001245/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001246/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001247/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001248/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001249/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001250/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001251/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001252/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001253/1 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001254/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001255/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001256/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001257/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001258/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001259/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001260/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001261/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001262/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001263/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001264/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001265/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001266/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001267/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001268/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001269/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001270/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001271/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001272/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001273/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001274/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001275/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001276/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001277/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001278/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001279/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001280/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001281/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001282/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001283/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001284/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001285/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001286/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001287/2 від 19.12.2017, №UA100110/2017/001288/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001289/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001290/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001291/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001292/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001293/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001294/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001295/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001296/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001297/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001298/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001299/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001300/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001301/2 від 22.12.2017 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Картки відмови): №UA100110/2017/01386 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01390 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01394 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01385 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01392 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01388 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01391 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01395 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01387 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01389 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01393 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01396 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01397 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01398 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01399 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01400 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01410 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01411 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01412 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01418 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01414 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01415 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01416 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01417 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01419 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01420 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01421 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01422 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01424 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01423 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01425 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01427 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01426 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01428 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01429 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01437 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01443 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01445 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01441 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01440 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01442 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01443 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01436 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01438 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01439 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01446 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01447 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01452 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01450 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01447 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01453 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01455 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01449 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01451 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01456 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01453 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01462 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01463 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01464 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01465 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01467 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01461 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01465 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01468 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01469 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01481 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01482 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01477 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01475 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01478 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01479 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01476 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01483 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01484 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01484 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01490 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01491 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01492 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01493 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01494 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01495 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01497 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01499 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01502 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01498 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01500 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01501 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01503 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01506 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01505 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01504 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01509 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01506 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01508 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01510 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01511 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01512 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01513 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01514 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01520 від 19.12.2017, №UA100110/2017/01525 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01523 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01523 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01525 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01529 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01531 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01534 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01537 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01532 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01530 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01533 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01535 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01536 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01538 від 22.12.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 р. задоволено клопотання Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8-а) щодо розгляд справи №826/3266/18 в загальному позовному провадженні та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 22.05.2018 р.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 22.05.2018 р. розгляд справи відкладено до 19.06.2018 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. у відпустці.
В судовому засіданні 19.06.2018 р. Судом прийнято до розгляду заява про зміну позовних вимог та оголошено перерву в розгляді справи до 07.08.2018 р.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 07.08.2018 р. розгляд справи відкладено до 11.09.2018 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. на лікарняному.
В судовому засіданні 11.09.2018 р. Судом оголошено перерву в розгляді справи до 08.10.2018 р. на стадії судових дебатів.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та їх випуску за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору. При цьому, у органу доходів і зборів не виникало сумнівів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості. Отже, збільшення митної вартості товарів спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів на етапі подання позивачем додаткових декларацій є необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України. Спірні рішення та видані на їх підставі картки відмови прийняті без достатніх правових підстав, а тому є такими, що є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник Позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував та надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості Київська міська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2017 року між ТОВ «БЕФІНІТ КОМ» (Покупець), з однієї сторони, та фірмою «ІNFORT TRADE LTD», ОАЕ (Продавець), з іншої сторони, укладено контракт №01/17, згідно умов якого Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, ціна, кількість та асортимент яких зазначені у інвойсах на кожну окрему поставку, що складають невід'ємну частину цього договору. Загальна сума контракту складається з сум інвойсів.
Позивачем з метою митного оформлення товарів, поставлених за вищевказаним контрактом, подані до Відповідача тимчасові митні декларації: «ІМ 40 ТН»: №UA100110/2017/108747 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108735 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108805 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108594 від 12.10.2017, №UA100110/2017/108773 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108597 від 12.10.2017, №UA100110/2017/108745 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108813 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108770 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108779 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108888 від 14.10.2017, №UA100110/2017/108887 від 14.10.2017, №UA100110/2017/108749 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108913 від 15.10.2017, №UA100110/2017/108917 від 15.10.2017, №UA100110/2017/108916 від 15.10.2017, №UA100110/2017/109288 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109316 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109336 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109421 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109420 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109424 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109425 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109418 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109315 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109416 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109351 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109283 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109321 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109679 від 21.10.2017, №UA100110/2017/109579 від 20.10.2017, №UA100110/2017/109676 від 21.10.2017, №UA100110/2017/109675 від 21.10.2017, №UA100110/2017/109547 від 20.10.2017, №UA100110/2017/109544 від 20.10.2017, №UA100110/2017/110041 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110150 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110174 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110064 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110053 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110042 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110172 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110038 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110153 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110176 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110036 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110067 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110183 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110205 від 25.10.2017, №UA100110/2017/109991 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110289 від 26.10.2017, №UA100110/2017/110286 від 26.10.2017, №UA100110/2017/110186 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110218 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110188 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110290 від 26.10.2017, №UA100110/2017/110372 від 27.10.2017, №UA100110/2017/110382 від 27.10.2017, №UA100110/2017/110451 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110453 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110454 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110456 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110457 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110459 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110465 від 29.10.2017, №UA100110/2017/110904 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110764 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110780 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110900 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110902 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110812 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110814 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110757 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110824 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110770 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110905 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110916 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110939 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110943 від 01.11.2017, №UA100110/2017/111048 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111053 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111065 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111037 від 02.11.2017, №UA100110/2017/110956 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110910 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110925 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110940 від 01.11.2017, №UA100110/2017/111038 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111056 від 02.11.2001, №UA100110/2017/111052 від 02.11.2017, №UA100110/2017/110931 від 01.11.2017, №UA100110/2017/111140 від 03.11.2017, №UA100110/2017/111270 від 05.11.2017, №UA100110/2017/111247 від 04.11.2017, №UA100110/2017/111244 від 04.11.2017, №UA100110/2017/111248 від 04.11.2017, №UA100110/2017/111272 від 05.11.2017, №UA100110/2017/111268 від 05.11.2017, №UA100110/2017/111251 від 04.11.2017, №UA100110/2017/110749 від 31.10.2017, №UA100110/2017/111533 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111540 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111525 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111580 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111508 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111606 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111597 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111600 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111632 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111518 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111539 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111593 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111725 від 08.11.2017, №UA100110/2017/111586 від 07.11.2017 (трикотажне полотно, виготовлене з синтетичних волокон), в яких визначено митну вартість товарів за першим методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору.
За відсутності точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у відповідності до наведених положень Митного кодексу України ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» здійснило митне оформлення товару «трикотажне полотно, виготовлене з синтетичних волокон…» за тимчасовими митними деклараціями типу «ІМ 40 ТН»: №UA100110/2017/108747 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108735 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108805 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108594 від 12.10.2017, №UA100110/2017/108773 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108597 від 12.10.2017, №UA100110/2017/108745 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108813 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108770 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108779 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108888 від 14.10.2017, №UA100110/2017/108887 від 14.10.2017, №UA100110/2017/108749 від 13.10.2017, №UA100110/2017/108913 від 15.10.2017, №UA100110/2017/108917 від 15.10.2017, №UA100110/2017/108916 від 15.10.2017, №UA100110/2017/109288 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109316 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109336 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109421 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109420 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109424 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109425 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109418 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109315 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109416 від 19.10.2017, №UA100110/2017/109351 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109283 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109321 від 18.10.2017, №UA100110/2017/109679 від 21.10.2017, №UA100110/2017/109579 від 20.10.2017, №UA100110/2017/109676 від 21.10.2017, №UA100110/2017/109675 від 21.10.2017, №UA100110/2017/109547 від 20.10.2017, №UA100110/2017/109544 від 20.10.2017, №UA100110/2017/110041 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110150 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110174 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110064 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110053 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110042 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110172 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110038 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110153 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110176 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110036 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110067 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110183 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110205 від 25.10.2017, №UA100110/2017/109991 від 24.10.2017, №UA100110/2017/110289 від 26.10.2017, №UA100110/2017/110286 від 26.10.2017, №UA100110/2017/110186 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110218 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110188 від 25.10.2017, №UA100110/2017/110290 від 26.10.2017, №UA100110/2017/110372 від 27.10.2017, №UA100110/2017/110382 від 27.10.2017, №UA100110/2017/110451 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110453 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110454 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110456 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110457 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110459 від 28.10.2017, №UA100110/2017/110465 від 29.10.2017, №UA100110/2017/110904 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110764 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110780 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110900 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110902 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110812 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110814 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110757 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110824 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110770 від 31.10.2017, №UA100110/2017/110905 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110916 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110939 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110943 від 01.11.2017, №UA100110/2017/111048 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111053 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111065 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111037 від 02.11.2017, №UA100110/2017/110956 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110910 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110925 від 01.11.2017, №UA100110/2017/110940 від 01.11.2017, №UA100110/2017/111038 від 02.11.2017, №UA100110/2017/111056 від 02.11.2001, №UA100110/2017/111052 від 02.11.2017, №UA100110/2017/110931 від 01.11.2017, №UA100110/2017/111140 від 03.11.2017, №UA100110/2017/111270 від 05.11.2017, №UA100110/2017/111247 від 04.11.2017, №UA100110/2017/111244 від 04.11.2017, №UA100110/2017/111248 від 04.11.2017, №UA100110/2017/111272 від 05.11.2017, №UA100110/2017/111268 від 05.11.2017, №UA100110/2017/111251 від 04.11.2017, №UA100110/2017/110749 від 31.10.2017, №UA100110/2017/111533 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111540 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111525 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111580 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111508 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111606 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111597 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111600 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111632 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111518 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111539 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111593 від 07.11.2017, №UA100110/2017/111725 від 08.11.2017, №UA100110/2017/111586 від 07.11.2017.
Посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару для проведення досліджень.
Після проведення лабораторних досліджень на підставі експертних висновків та у відповідності до положень статей 260, 261 Митного кодексу України ТОВ «БЕФІНІТ КОМ» подало органу доходів і зборів додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД, а саме: №UA100110/2017/113528 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113531 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113535 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113529 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113530 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113536 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113539 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113543 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113532 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113533 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113585 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113628 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113527 від 27.11.2017, №UA100110/2017/113774 від 28.11.2017, №UA100110/2017/113762 від 28.11.2017, №UA100110/2017/113780 від 28.11.2017, №UA100110/2017/114132 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114135 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114137 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114146 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114147 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114148 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114150 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114145 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114134 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114144 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114138 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114133 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114136 від 02.12.2017, №UA100110/2017/114291 від 04.12.2017, №UA100110/2017/114281 від 04.12.2017, №UA100110/2017/114285 від 04.12.2017, №UA100110/2017/114325 від 04.12.2017, №UA100110/2017/114288 від 04.12.2017, №UA100110/2017/114296 від 04.12.2017, №UA100110/2017/114799 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114801 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114805 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114798 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114802 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114795 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114804 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114800 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114803 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114806 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114793 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114809 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114836 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114840 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114797 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114853 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114855 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114835 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114837 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114844 від 08.12.2017, №UA100110/2017/114854 від 08.12.2017, №UA100110/2017/115034 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115035 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115036 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115037 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115039 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115075 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115076 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115077 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115078 від 11.12.2017, №UA100110/2017/115654 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115645 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115648 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115651 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115652 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115647 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115650 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115646 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115649 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115644 від 15.12.2017, №UA100110/2017/115725 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115726 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115729 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115731 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115735 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115739 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115741 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115734 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115733 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115724 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115727 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115732 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115736 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115740 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115737 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115730 від 16.12.2017, №UA100110/2017/115944 від 18.12.2017, №UA100110/2017/115950 від 18.12.2017, №UA100110/2017/115947 від 18.12.2017, №UA100110/2017/115946 від 18.12.2017, №UA100110/2017/115948 від 18.12.2017, №UA100110/2017/115951 від 18.12.2017, №UA100110/2017/115952 від 18.12.2017, №UA100110/2017/115953 від 18.12.2017, №UA100110/2017/116074 від 19.12.2017, №UA100110/2017/116405 від 21.12.2017, №UA100110/2017/116406 від 21.12.2017, №UA100110/2017/116404 від 21.12.2017, №UA100110/2017/116408 від 21.12.2017, №UA100110/2017/116421 від 21.12.2017, №UA100110/2017/116464 від 22.12.2017, №UA100110/2017/116462 від 22.12.2017, №UA100110/2017/116456 від 22.12.2017, №UA100110/2017/116465 від 22.12.2017, №UA100110/2017/116407 від 21.12.2017, №UA100110/2017/116446 від 21.12.2017, №UA100110/2017/116461 від 22.12.2017, №UA100110/2017/116463 від 02.12.2017, №UA100110/2017/400976 від 22.12.2017.
Рішенням про коригування митної вартості товарів, за якими Відповідач визначено митну вартість товарів із застосуванням резервного методу: №UA100110/2017/001188/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001189/1 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001190/1 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001191/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001192/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001193/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001194/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001195/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001196/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001197/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001198/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001199/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001200/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001201/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001202/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001203/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001204/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001205/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001206/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001207/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001208/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001209/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001210/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001211/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001212/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001213/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001214/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001215/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001216/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001217/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001218/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001219/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001220/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001221/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001222/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001223/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001224/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001225/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001226/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001227/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001228/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001229/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001230/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001231/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001232/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001233/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001234/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001235/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001236/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001237/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001238/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001239/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001240/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001241/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001242/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001243/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001244/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001245/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001246/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001247/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001248/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001249/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001250/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001251/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001252/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001253/1 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001254/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001255/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001256/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001257/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001258/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001259/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001260/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001261/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001262/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001263/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001264/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001265/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001266/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001267/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001268/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001269/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001270/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001271/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001272/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001273/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001274/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001275/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001276/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001277/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001278/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001279/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001280/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001281/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001282/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001283/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001284/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001285/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001286/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001287/2 від 19.12.2017, №UA100110/2017/001288/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001289/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001290/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001291/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001292/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001293/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001294/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001295/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001296/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001297/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001298/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001299/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001300/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001301/2 від 22.12.2017, та відмовив у прийнятті вищевказаних додаткових декларацій шляхом оформлення Карток відмови: №UA100110/2017/01386 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01390 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01394 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01385 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01392 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01388 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01391 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01395 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01387 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01389 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01393 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01396 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01397 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01398 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01399 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01400 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01410 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01411 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01412 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01418 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01414 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01415 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01416 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01417 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01419 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01420 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01421 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01422 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01424 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01423 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01425 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01427 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01426 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01428 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01429 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01437 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01443 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01445 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01441 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01440 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01442 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01443 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01436 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01438 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01439 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01446 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01447 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01452 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01450 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01447 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01453 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01455 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01449 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01451 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01456 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01453 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01463 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01463 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01464 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01465 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01467 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01461 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01465 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01468 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01469 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01481 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01482 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01477 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01475 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01478 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01479 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01476 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01483 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01484 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01484 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01490 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01491 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01492 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01493 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01494 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01495 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01497 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01499 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01502 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01498 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01500 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01501 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01503 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01506 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01505 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01504 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01509 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01506 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01508 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01510 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01511 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01512 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01513 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01514 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01520 від 19.12.2017, №UA100110/2017/01525 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01523 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01523 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01525 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01529 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01531 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01534 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01537 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01532 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01530 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01533 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01535 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01536 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01538 від 22.12.2017.
Позивач вважає, що спірні рішення прийняті Відповідачем з порушенням вимог законодавства, звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ (надалі - МК України).
Згідно п. 34-1 ч. 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів передбачено статтею 54 Митного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631)
Згідно пункту 1.12 Порядку № 631 якщо законами України та/або іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи не передбачено інше, виконання митних формальностей за тимчасовою МД, періодичною МД, додатковою декларацією, письмовою заявою згідно з додатком 1 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням необхідності виконання окремих митних формальностей залежно від типу МД, митного режиму, особливостей переміщення, установлених для окремих митних режимів, засобів та способів переміщення товарів.
Перевірка правильності визначення митної вартості товарів є однією з митних формальностей, яка виконується при здійсненні митного оформлення МД (п.п. 4.5.10 п. 4.5 Порядку № 631).
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 54, п.п. 4.5.10 п. 4.5 Порядку № 631 під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією орган доходів і зборів зобов'язаний виконати митні формальності, в т.ч. здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товарів.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що за вищезазначеними тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів заявлений до митного оформлення товар було випущено за заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за першим методом - за ціною договору.
Таким чином, з урахуванням положень п.4 ч.4 ст.54 Митного кодексу України органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість за ціною договору.
Під час випуску товарів за тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів не було виявлено розбіжностей, ознак підробки та не було встановлено, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В протилежному випадку Відповідач на етапі контролю правильності визначення митної вартості за тимчасовими митними деклараціями мав право на підставі ч. 6 ст. 54 МК України відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та вжити відповідних заходів згідно ч. 5 ст. 54 МК України, у тому числі запитати від декларанта додаткові документи та відомості, необхідні для прийняття рішення про визнання/не визнання заявленої митної вартості товарів.
Дані обставини свідчить про те, що митницею за результатами проведеної на підставі п.1 ч.4 ст.54 МК України перевірки заявленої Позивачем митної вартості товарів було прийнято рішення про її підтвердження наданими Позивачем документами, що й стало підставою для випуску товарів за ціною договору.
Згідно з положеннями статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Дана норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів після випуску товарів Митним кодексом України, Суд зазначає наступне.
Статтею 4 МК України визначене значення поняттю «випуск товарів», яке вживається у Кодексі. Так, випуск товарів - надання органом доходів і зборів права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.
Так, з урахуванням положень п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України перевірку правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску можливо здійснити в порядку, визначеному ст. ст. 345-354 Кодексу.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до ч. 14 ст. 354 МК України рішення щодо правильності визначення заявленої у митній декларації митної вартості товарів окремими документами не оформлюється, а зазначається в акті про результати перевірки.
Враховуючи визнання митницею митної вартості товарів, визначеної декларантом за ціною договору у тимчасовій митній декларації за якою товар був випущений на митну територію України, та подання аналогічних документів на підтвердження митної вартості товарів під час митного оформлення додаткової декларації, у митниці були відсутні підстави для коригування митної вартості товарів та органом доходів і зборів було порушено правило послідовності обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч. 3 ст. 57 МК України.
Верховний Суд в Постанові від 28.02.2018 р. по справі № 815/813/17 (№К/9901/594/18) дійшов до наступного висновку: з урахуванням того, що митницею без зауважень була прийнята тимчасова митна декларація, поставленого товариством товару згідно зовнішньоекономічного договору, чим фактично визнала заявлену митну вартість товару, то у неї відсутні правові підстави для коригування такої митної вартості, яка заявлена у додатковій митній декларації, обов'язок щодо подання якої покладено на декларанта.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З аналізу вищезазначених норм права, Суд приходить до висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).
В постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31.03.2015, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Наявні матеріали справи (зокрема, зміст графи 33 рішень) свідчать про те, що при перевірці правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, про ненадання позивачем для оформлення товару, всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за обраним декларантом основним методом визначення митної вартості товару та про наявність у поданих документах розбіжностей.
Законодавство з питань державної митної справи не передбачає іншого документа, в якому орган доходів і зборів зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, ніж рішення про коригування митної вартості товарів.
У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає наступне: у деклараціях країни відправлення, страхових полісах та інвойсах зазначені різні суми митної вартості; у страхових полісах відсутній номер інвойсу та контракту за яким здійснюється митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевнитись відповідно якої партії товару страхувався вантаж; за відсутності договору страхування неможливо встановити вартість страхових послуг, включених до вартості товару, як однієї із складових митної вартості товару відповідно до умов поставки CIF; в деяких рішеннях Відповідачем зазначає про не обумовлення термінів оплати у інвойсах та про те, що у експортній декларації не зазначені данні про інвойс та контракт відповідно до яких відбувалась поставка; в поодиноких випадках в якості розбіжності вказано про те, що партію товару застраховано раніше ніж з'явився контракт та інвойс.
В частині посилання Відповідача про неможливість за відсутності договору страхування встановити вартість страхових послуг, включених до вартості товару, як однієї із складових митної вартості товару відповідно до умов поставки CIF, Суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка товарів здійснювалась на умовах CIF згідно Інкотермс 2010.
Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає саме на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та здійснити витрати по страхуванню.
У відповідності п.п.3.6, 3.7 Контракту продавець має здійснити страхування товару від звичайних ризиків у незалежних страхових компаній у відповідності з їх правилами транспортного страхування на суму партії товару, яка поставляється. У разі відмови продавця від страхування товару, відповідальність за його збереження покладається на продавця.
Згідно ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товару.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що дані складові митної вартості товарів додаються до неї (митної вартості) тільки в тому випадку, якщо вони не включені в ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Враховуючи вищевикладене поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення та страхування), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Суд не приймає твердження Відповідача, оскільки в даному випадку страхові платежі не є складовою митної вартості товару, а є складовою ціни товару, що підлягає сплаті за оцінювані товари і визначена у поданих до митного оформлення інвойсах, та додатково до ціни товару не додаються.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним.
Щодо зазначення у експортній декларації, страховому полісі та інвойсах різних сум, то суд погоджується з поясненнями позивача і зазначає, що відправлення на експорт товарів здійснювалось їх виробниками, з якими у позивача відсутні договірні стосунки. Тобто, в деклараціях країни експорту зазначена ціна товару від виробника, а у інвойсах, виставлених контрактотримачем Компанією «INFORT TRADE LTD», - ціна товару вже сформована з урахуванням прибутку останньої. Також у страхових полісах зазначені страхові суми, які покривають вартість вантажу з додаванням прибутку страхової компанії. У інвойсі та уточнюючому інвойсі вказана різна вартість товару, адже уточнюючий інвойс надавався у зв'язку з зазначенням помилкових даних у первісному інвойсі, що підтверджується відповідними листами Компанії «INFORT TRADE LTD», які подавались до митного оформлення.
Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону (така правова позиція кореспондується з висновком 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.03.2017 р.).
Визначена у виправленому інвойсі ціна товару, що підлягала сплаті за оцінювані товари, заявлялась декларантом при митному оформленні товару (за першим методом визначення митної вартості товару - за ціною договору) та з неї Позивачем до державного бюджету України були сплачені митні платежі у повному обсязі.
Щодо зауваження митниці про відсутність у страхових полісах або експортних деклараціях даних про інвойс та контракт відповідно до яких відбувалась поставка суд зазначає, що це не впливає на числові значення складових митної вартості товарів, тим більш, що інші графи страхового поліса/експортної декларації дозволяють ідентифікувати їх з конкретною поставкою.
В частині щодо не обумовлення в інвойсах термінів відстрочки платежу Суд зазначає, що умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації не може свідчити про заниження митної вартості товару.
Орган доходів та зборів, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
У поданих до митного оформлення інвойсах, що є розрахунково-платіжними документами в яких виставлені суми до сплати, міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.
Щодо встановленої на думку митниці розбіжності стосовно страхування товару до підписання контракту та виставлення інвойсу суд зауважує, що у Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 651, наведено поняття ордерних поставок. Ордерні поставки - поставки товарів для купівлі-продажу чи товарообміну, при яких на момент вивезення товарів ще не укладено зовнішньоекономічні договори (контракти).
Отже, експортування та відповідно страхування під час експорту товарів до моменту заключення зовнішньоекономічного контракту не є розбіжністю у митних документах, а є особливістю ордерних поставок.
Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.
Враховуючи вищевикладене та всупереч твердженням митного органу, декларантом виконані передбачені п.2 ч.2 ст.52 МК України обов'язки подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчислення.
Крім того, всі спірні рішення про коригування митної вартості товарів крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містять пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що суперечить ч. 2 ст. 55 МК України, пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598.
Згідно з ч. 7 статті 54 МК України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, орган доходів і зборів не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Отже, Відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів ще й тому, що надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів, визначені за ціною договору.
Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що спірні рішення прийняті Відповідачем з порушенням вимог законодавства, а отже, позовні вимоги Позивача в даній частині підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо прийняття митницею карток відмови є похідним від прийняття рішень про коригування митної вартості, отже визнаючи протиправними рішення про коригування митної вартості, картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕФІНІТ КОМ" (адреса: 65009, м. Одеса, пл. 10 Квітня, буд. 1) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: №UA100110/2017/001188/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001189/1 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001190/1 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001191/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001192/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001193/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001194/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001195/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001196/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001197/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001198/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001199/2 від 27.11.2017, №UA100110/2017/001200/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001201/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001202/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001203/2 від 28.11.2017, №UA100110/2017/001204/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001205/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001206/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001207/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001208/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001209/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001210/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001211/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001212/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001213/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001214/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001215/2 від 02.12.2017, №UA100110/2017/001216/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001217/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001218/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001219/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001220/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001221/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001222/2 від 04.12.2017, №UA100110/2017/001223/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001224/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001225/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001226/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001227/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001228/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001229/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001230/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001231/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001232/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001233/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001234/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001235/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001236/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001237/1 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001238/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001239/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001240/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001241/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001242/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001243/2 від 08.12.2017, №UA100110/2017/001244/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001245/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001246/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001247/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001248/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001249/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001250/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001251/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001252/2 від 11.12.2017, №UA100110/2017/001253/1 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001254/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001255/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001256/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001257/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001258/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001259/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001260/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001261/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001262/2 від 15.12.2017, №UA100110/2017/001263/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001264/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001265/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001266/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001267/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001268/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001269/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001270/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001271/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001272/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001273/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001274/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001275/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001276/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001277/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001278/2 від 16.12.2017, №UA100110/2017/001279/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001280/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001281/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001282/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001283/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001284/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001285/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001286/2 від 18.12.2017, №UA100110/2017/001287/2 від 19.12.2017, №UA100110/2017/001288/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001289/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001290/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001291/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001292/2 від 21.12.2017, №UA100110/2017/001293/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001294/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001295/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001296/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001297/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001298/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001299/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001300/2 від 22.12.2017, №UA100110/2017/001301/2 від 22.12.2017.
3. Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Картки відмови): №UA100110/2017/01386 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01390 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01394 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01385 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01392 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01388 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01391 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01395 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01387 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01389 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01393 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01396 від 27.11.2017, №UA100110/2017/01397 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01398 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01399 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01400 від 28.11.2017, №UA100110/2017/01410 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01411 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01412 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01418 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01414 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01415 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01416 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01417 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01419 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01420 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01421 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01422 від 02.12.2017, №UA100110/2017/01424 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01423 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01425 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01427 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01426 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01428 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01429 від 04.12.2017, №UA100110/2017/01437 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01443 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01445 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01441 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01440 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01442 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01443 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01436 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01438 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01439 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01446 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01447 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01452 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01450 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01447 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01453 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01455 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01449 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01451 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01456 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01453 від 08.12.2017, №UA100110/2017/01462 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01463 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01464 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01465 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01467 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01461 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01465 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01468 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01469 від 11.12.2017, №UA100110/2017/01481 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01482 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01477 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01475 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01478 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01479 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01476 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01483 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01484 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01484 від 15.12.2017, №UA100110/2017/01490 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01491 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01492 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01493 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01494 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01495 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01497 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01499 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01502 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01498 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01500 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01501 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01503 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01506 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01505 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01504 від 16.12.2017, №UA100110/2017/01509 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01506 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01508 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01510 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01511 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01512 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01513 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01514 від 18.12.2017, №UA100110/2017/01520 від 19.12.2017, №UA100110/2017/01525 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01523 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01523 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01525 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01529 від 21.12.2017, №UA100110/2017/01531 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01534 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01537 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01532 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01530 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01533 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01535 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01536 від 22.12.2017, №UA100110/2017/01538 від 22.12.2017.
4. Стягнути з Київської міської митниці ДФС за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕФІНІТ КОМ" (адреса: 65009, м. Одеса, пл. 10 Квітня, буд. 1) судові витрати в сумі 401736,00 грн. (чотириста одну тисячу сімсот тридцять шість гривень 00 копійок).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук