ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2018 року № 753/18632/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Військового комісара Дарницького району у м. Києві військового
комісаріату полковника ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва
Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Позивач, в особі Військового комісара Дарницького району у м. Києві військового комісаріату полковника Чекаленко Віталій Вікторович (надалі - Позивач), звернувся до суду з позовом до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - Відповідач), в якому просить визнати дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо повернення стягувачеві без прийняття до виконання постанови Військового комісара Дарницького РВК у м. Києві №95 від 11.04.2017р. неправомірними; зобов'язати прийняти до виконання постанову Військового комісара Дарницького РВК у м. Києві №95 від 11.04.2017р.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.01.2018р. справу №753/18632/17 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.02.2018 р. справу прийнято до провадження.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що постанова №95 від 11.04.2017р оформлена відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, який має вищу юридичну силу ніж Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач відзив на позов не надав, хоча був повідомлений про відкриття спрощеного провадження.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Постановою Військового комісара Дарницького РВК у м. Києві №95 від 11.04.2017р. накладено на громадянина ОСОБА_2 штраф в сумі 85,00 грн.
Відповідачем 31.05.2017р. Позивача повідомлено про повернення виконавчого документу стягувану буз прийняття його до виконання, оскільки виконавчий документ (постанова №95 від 11.04.2017р.) не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження, а саме: не вказано строк пред'явлення рішення до виконання та дату набрання рішенням законної сили.
Позивач вважає, що спірне рішення прийнято Відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1403-VIII) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №1403-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтею 4 Закону №1403-VIII визначено вимоги до виконавчого документу, а саме, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що постановою №95 від 11.04.2017р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП та накладено штраф в сумі 85,00 грн.
Судом встановлено та Позивачем не заперечується, що у постанові №95 від 11.04.2017р. не вказано строк пред'явлення рішення до виконання та дату набрання рішенням законної сили, тобто така постанова не відповідає ст. 4 Закону № 1403-VIII.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Судом встановлено, що постанову №95 від 11.04.2017р. оформлено відповідно до норм ст. 283 КУпАП.
Разом з цим Суд вважає безпідставним посилання Відповідача, що постанова ст. 283 КУпАП підлягає негайному виконанню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1ст 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи, що постановою №95 від 11.04.2017р. накладено штраф, отже така постанова підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 КУпАП, якою визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
З системного аналізу викладеного вбачається, що норми ст. 283 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» містять різні вимоги до оформлення виконавчих документів, зокрема, в частині зазначення строку пред'явлення рішення до виконання та дату набрання рішенням законної сили.
Відповідно до пунктів 1, 4 листа Міністерства юстиції від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-"Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
В даному випадку Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальним щодо оформлення виконавчого документу.
Оскільки, постанову №95 від 11.04.2017р. оформлено з порушенням ст. 4 Закону № 1403-VIII, що відповідно до названої норми є підставою для повернення виконавчого документу стягувану без виконання, отже Суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог Військового комісара Дарницького району у м. Києві військового комісаріату полковника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук