22 жовтня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3325/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Єгунової О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сікача О.І.,
прдедставника відповідача Борисович О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту та просить: визнати протиправними дії 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови ОСОБА_1 видані наказу та виплаті грошової компенсації вартості за не отримане речове майно та зобов'язати 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) видати наказ та виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 20552 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 65 копійок, згідно довідки від 09.07.2018 № 16 про вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова відповідача у видачі наказу та виплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно прийнята у супереч приписам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 якою затверджено Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за не отримане речове майно та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач проходив військову службу на посаді начальника служби головного механіка - викладача транспортно-технічної частини 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту, в званні підполковника.
На підставі § 3 пункту 3 наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 04.07.2018 № 39, відповідно статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підполковника ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас Збройних сил України за підпунктом «А» пункту 2 частиною 5 (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Згідно § 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2018 № 195 підполковника ОСОБА_1 , начальника служби головного механіка-викладача транспортної-технічної частини 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (надалі позивач) звільнено з військової служби у запас Збройних сил України за підпунктом «А» пункту 2 частиною 5 (у зв'язку із закінченням строку контракту), з правом носіння військової форми одягу з 02.08.2018 вважати, що справи та посаду здав та вибув на військовий облік у Чернігівській ОМВК м. Чернігова.
З 02.08.2018 позивача виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Не погодившись з вказаним наказом позивач 05.07.2018, 10.08.2018, 15.08.2018 та 20.08.2018 звертався рапортом та заявою до відповідача з проханням виплатити йому грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно та видати наказ по частині про виплату йому грошової компенсації вартості за не отримане речове майно згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.
Листом відповідача від 31.08.2018 № 1201 позивачу у видачі наказу та виплаті грошової компенсації вартості за не отримане речове майно відмовлено.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, позивач, як військовослужбовець, звільнений в запас, на час підписання наказу про звільнення мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби.
Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування. Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, який визначає механізм такої виплати (далі Порядок № 178), наступних категорій: Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони.
Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року (пункти 2, 4 - 5 Порядку № 178).
Пунктом 3 Порядку № 178 Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
Згідно довідки від 09.07.2018 № 16 про вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 , сума грошової компенсації становить 20 552 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 65 копійок.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем надано всі передбачені Порядком № 178 документи для отримання грошової компенсації за не отримане речове майно.
За таких підстав, відмова відповідача у видачі наказу та виплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно є протиправною і відповідача необхідно зобов'язати видати наказ та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 20552 гривні 65 копійок, згідно довідки від 09.07.2018 № 16 про вартість речового майна, що належить до видачі.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволено в повному обсязі.
Визнати протиправними дії 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови ОСОБА_1 у видачі наказу та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Зобов'язати 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) видати наказ та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 20 552 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 65 копійок, згідно довідки від 09.07.2018 № 16 про вартість речового майна, що належить до видачі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2018 року.
Суддя С.Л. Клопот