29 жовтня 2018 року справа № 2340/2788/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Паламаря П.Г.,
за участю секретаря Трегулова Б.Л.,
представника відповідача - Весеньової Є.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною відмови,
ОСОБА_2, звернувшись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, просить:
-визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області викладену в листі від 12.04.2018 № 1556/0/95-18, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області із земель державної власності;
-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демківської сільської ради, Драбівського району Черкаської області із земель державної власності.
01.10.2018 ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження.
11.10.2018 закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з метою реалізації права на отримання земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області (за межами населеного пункту), проте отримав відмову у наданні такого дозволу, яка вмотивована тим, що бажана земельна ділянка тимчасово не використовується в сільськогосподарському виробництві (знаходиться на стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості грунтів). Позивач вважає, що рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності передбачений ст. 118 ЗК України та яка унормовує чіткі вимоги до переліку документів необхідних для приватизації земельної ділянки, а також встановлює заборону вимагати додаткові матеріали. Позивач також зазначає, що відповідачем не наведено жодної конкретної підстави для відмови, визначеної ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Позивач позовні вимоги підтримав повністю, однак просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що відмова є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки земельна ділянка не має визначеного виду угіддя в наслідок знаходиться її на стадії меліоративного будівництва.
В судовому засіданні щодо задоволення позову представник заперечував з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення, дослідивши подані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
19.03.2018 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області із клопотанням зареєстрованим за № П-2476/0/94-18, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, за межами населеного пункту.
До заяви представником позивача додано:
- копію паспорта та копію картки платника податків;
- графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки.
Листом від 12.04.2018 № 1556/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області повідомило позивача, про неможливість вирішення порушеного питання, оскільки земельна ділянка не має визначеного виду угіддя в наслідок знаходиться її на стадії меліоративного будівництва.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
При цьому, п. "а" ч.3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Пунктом "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Вказана норма кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 123 ЗК України, за якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із наведених правових норм Земельного кодексу України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.
Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Судом досліджено довідку відділу у Драбівському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області станом на 31.12.2015 та лист від 12.09.2018 за №185/402-18-0.6 в якому зазначено, що земельна ділянка в адміністративних межах Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, орієнтовною площею 2,00 га, знаходиться в стані меліоративного будівництва з 2004 року.
Статтею 84 ЗК України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі атомної енергетики та космічної системи; б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту; в) землі оборони; г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ж) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами; з) земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності; і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності.
Таким чином, позивач, при зверненні до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, подав всі необхідні та належні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.
Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність за наявності поданих та перевірених судом документів.
Щодо дискреційних повноважень відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Повноваження суду щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, прямо передбачені в ч. 3 ст. 245 КАС України.
У рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою.
Отже, враховуючи обставини справи та те, що право позивача на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підтверджується матеріалами справи, суд для ефективного відновлення порушеного права позивача з виключенням подальших протиправних рішеннь, дії чи бездіяльності відповідача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області викладену в листі від 12.04.2018 № 1556/0/95-18, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області із земель державної власності.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт серії НОМЕР_1) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демківської сільської ради, Драбівського району Черкаської області із земель державної власності.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт серії НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст рішення виготовлено 29.10.2018