Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
29 жовтня 2018 р. Справа № 520/9341/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1; АДРЕСА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради ( ЄДРПОУ 25864181, просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2, з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:
- скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 0702.2018 №22 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000461417 від 22.01.2018 видану на ім'я ОСОБА_2;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2017 та виплатити усі належні суми;
Підставою подання вказаного позову слугувало те, що Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з 01.12.2017 припинило виплату призначеної позивачу пенсії.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду. Подана позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Разом з позовом позивачем надано клопотання, в якому останній просить суд звільнити від сплати судового збору
Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору.
Суд зазначає, що позивач не відноситься до категорії осіб, які відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" мають пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда ;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 по справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 по справі 826/6756/15.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір", зазначено, що відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яке через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.
Отже, враховуючи майновий стан позивача, з метою забезпечення його права на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе звільнити позивача від сплати судового збору, а отже задовольнити клопотання.
Відповідно до положень ст. ст. 171, 257 КАС України справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч.1 ст. 261 КАС України, суддя зазначає про необхідність відповідачеві подання у п'ятнадцятиденний строк з дні отримання зазначеної ухвали суду відзиву на позов.
Також, відповідно ст. 177 КАС України у строк для подання відзиву, відповідач має право пред'явлення зустрічного позову.
Крім того, слід зазначити, що, в силу ч.2 ст. 261 КАС України, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З позовної заяви також вбачається, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Суд з цього приводу зазначає, що згідно з частиною другою статті 2 Закону України №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів. З Конвенції і судової практики Європейського Суду з прав людини випливає, що заробітна плата і пенсія відносяться до власності.
Водночас, щодо дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що згідно положенням ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1ст. 122 КАС України).
Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначені норми закону визначають, що, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, приписами ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно ч. 2 ст. 46 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
З огляду на вищенаведені приписи законодавства суд поновлює позивачу пропущений процесуальний строк, встановлений законом, для звернення до суду із означеним позовом.
Керуючись ст. ст. 122, 133, 160, 161, 168, 171, 180, 173, 241, 243, 248 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України , -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
3. Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_2 у справі №520/9341/18.
4. Роз'яснити позивачу про необхідність подати, з урахуванням та у відповідності до вимог ст. 163 КАС України, відповідь на відзив - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем.
5. Роз'яснити відповідачу про необхідність подати, з урахуванням та у відповідності до вимог ст. 164 КАС України, заперечення на позов - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на позов, у разі його подання позивачем.
6. Роз'яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.
7. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов'язки, визначені статтями 44, 45, 47, 60 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
9. Адміністративна справа розглядається суддею Шляховою О.М. одноособово відповідно до статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного провадження.
10. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
11. Ухвала в частині відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
12. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Шляхова