29 жовтня 2018 року Справа № 280/4329/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)
до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 02891463)
до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 02891463)
про скасування постанови про накладення штрафу
12 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд: скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Фесенко Ю.В. від 02.10.2018 ВП №56517749 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн..
На обґрунтування позовних вимог позовній заяві зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі № 808/549/18 було виконано позивачем, проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, про що листом від 13.06.2018 № 11388/07 повідомлено Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області та надано відповідний розрахунок, а в подальшому - листом від 17.08.2018 №15837/07 позивач підтверджував проведення перерахунку та виплати пенсії на виконання рішення суду. Також зазначає, що виплата донарахованої за рішенням суду від 19.03.2018 у справі № 808/549/18 суми пенсії повинна здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», при цьому, виплата вказаної доплати за рахунок коштів Пенсійного фонду є порушенням бюджетного законодавства. Ураховуючи викладене, просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення відповідача.
Ухвалою судді від 17.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено адміністративну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Призначене судове засідання на 22 жовтня 2018 року о 10:00 хв. Відповідачу запропоновано у 2-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідачі позов не визнали, 22.10.2018 надали до суду відзив (вх. №33364), у якому зауважували, що з системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та винесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом, інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено. Вважає, що відповідачем доведено той факт, що рішення суду позивачем у частині заборгованості з пенсії за період 2016-2017 роки не виконане, а позивачем жодним чином не доведено факту відсутності фінансування для виплати вищезазначеної заборгованості за рішенням суду, жодних підтверджуючих документів ані державному виконавцю, ані до суду надано не було. Зауважує, що позивач не скористався своїм правом боржника, встановленими Законом України «Про виконавче провадження», а саме: не звернувся до державного виконавця в порядку ст. 32 цього Закону із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, не звернувся до суду в порядку ст. 33 Закону із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, а також не надав державному виконавцю відомостей, які б зумовили обов'язкове зупинення виконавчого провадження. На підставі вищенаведеного, вважає, що державним виконавцем з метою недопущення порушень положень Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно керуючись вимогами ст. 18, 63, 75 Закону, в межах повноважень, правомірно було винесено постанову про накладення штрафу по виконавчому провадженню за №56517749, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача надав суду заяву (вх. від 22.10.2018 №33423) про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідачів також звернувся до суду із заявами (вх. №33363 та №33470) про розгляд справи в письмовому провадженні. Проти адміністративного позову заперечують.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області перебуває виконавче провадження ВП № 56517749 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 808/549/18, виданого 24.04.2018 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б) провести ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно ст.ст. 10, 43, 51 ,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим 13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України №45, «Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» затвердженим 06.04.2016 Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260, на підстав наданої довідки №86/13898 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Запорізькій області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
В ході здійснення вказаного виконавчого провадження ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 13.06.2018 № 13388/07 повідомило відповідача про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016, за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 донараховано 70 218,90 грн., донарахування та виплата здійснено 10.04.2018, таким чином, рішення суду виконане в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.
Вимогою державного виконавця від 06.08.2018 за № 14139-4-03.4 державний виконавець звернувся до боржника з вимогою виконати рішення суду в повному обсязі.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області за № 15837/07 від 17.08.2018 повідомлено, що рішення суду не виконано в повному обсязі, у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
21 серпня 2018 року до суду від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій заявник просив суд змінити спосіб і порядок подальшого виконання судового рішення винесеного Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 808/549/18, з зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно ст.ст. 10, 43, 51 ,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим 13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України №45, «Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» затвердженим 06.04.2016 Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260, на підстав наданої довідки №86/13898 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Запорізькій області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно ст.ст. 10, 43, 51 ,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим 13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України №45, «Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» затвердженим 06.04.2016 Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260, на підстав наданої довідки №86/13898 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Запорізькій області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських в розмірі 62416 грн. 80 коп.
Відповідно до ухвали суду від 05.09.2018 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Зважаючи на невиконання рішення суду без поважних причин, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Фесенко Ю.В. 02.10.2018 було прийнято постанову № 56517749 про накладення штрафу на позивача в розмірі 5 100,00 грн.
Вважаючи рішення відповідача щодо накладення штрафу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступних висновків.
Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII) розуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 2 частини першої статті 3 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до частин першої, п'ятої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом №1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
В силу статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави не виконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_2, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 по справі №21-1044а15, від 20.10.2015 у справі №21-2630а15, від 02.02.2016 №21-5118а15.
Також, суд зазначає, що постановою КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» врегульовано порядок виплати коштів за період з 01.06.2016 та в подальшому.
Аналогічного висновку щодо порядку виплати перерахованих сум пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 дійшов Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 у справі 808/1076/18 (провадження Пз/9901/32/18, № 73763736) де встановлено, що постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Крім того, в рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Спірні правовідносини у цій справі вирішувались судом першої інстанції у правовому полі, що існувало у період з 01.01.2016 (час виникнення спірних відносин) по 19.03.2018 (дата винесення судового рішення). Тож до зобов'язань, покладених цим рішенням, застосовуються нормативно-правові акти, що діяли у цей період.
За таких умов, суд вважає, що позивачем частково виконане рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі № 808/549/18, у відповідності до вимог чинного законодавства, що діяло на час спірних правовідносин.
Також, суд наголошує, що згідно із статтями 1, 63, 75 Закону №1404-VIII накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
В даному випадку, позивач не мав та не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови № 103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у 2018 році не виділялись, що є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № К/800/39668/15) та у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (405/3663/13-а) від 24.01.2018, №814/2655/14 від 21.02.2018 невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, позивачем належним чином доведено наявність поважних причин, які зумовили невиконання судового рішення в частині виплати усієї суми грошових коштів за вищезазначеним рішенням суду, а тому суд приходить до висновку про неправомірність прийнятої відповідачем постанови про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Запорізькій області у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, структурним підрозділом якого є Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд -
Адміністративного позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 02891463) до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 02891463) про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Фесенко Ю.В. від 02.10.2018 ВП №56517749 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5 100,00 грн.
Присудити на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суму судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя (підпис) О.О. Артоуз
Суддя О.О. Артоуз