26 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/820/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2018
(головуючий суддя - Галушко Н.А., судді: Данко Л.С., Орищин Г.В.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2018
(суддя Запотічняк О.Д.)
у справі № 914/820/18
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Відшкодування"
за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4
про стягнення 9 600,00 грн.
10 жовтня 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2018 у справі №914/820/18.
Перевіривши доводи заявника касаційної скарги та дослідивши додані до скарги матеріали, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 9 600,00 грн (сплачених позивачем відповідачу на підставі страхового акта та розрахунку до нього як компенсація моральної шкоди для ОСОБА_4 на підставі ст.1212 ЦК України), що значно менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік (1 762,00 грн* 100= 176 200,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №914/820/18 є малозначною.
Разом цим, у касаційній скарзі заявник зазначив про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки має місце неоднакове застосування судами норм матеріального права.
Обговоривши доводи, зазначені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, що підпадають під дію підпунктів "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких суд міг би визнати справу №914/820/18 такою, судові рішення у якій можуть бути переглянуті у касаційному порядку, а тому колегія відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,
1. У відкритті провадження за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2018 у справі №914/820/18 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді О.Мамалуй
Л. Стратієнко