73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
26.01.2010 Справа № 13/203-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу
за позовом заступника прокурора Суворовського району м.Херсона в інтересах держави в особі
позивача - Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Херсонської філії
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 210915,78 грн,
за участі представників:
прокуратури -М'яло Н.В., Пуляєва І.В. (прокурорів відділу прокуратури Херсонської області)
позивача -Шевченко Т.П., Солошенко І.В., Яхно О.О. (представників за дорученнями),
відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_7 (представника за дорученням),
Заступник прокурора Суворовського району м. Херсона звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 210915,78 грн, які ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу № 241 від 10.07.2006 р. щодо своєчасної сплати лізингових платежів. В подальшому заявою від 18 січня 2010 року прокурором збільшено позовні вимоги до стягнення 224272,14 грн, з яких 216492,52 грн основної заборгованості та 7779,62 грн пені. Проте, судом вимоги про стягнення пені не прийняті до розгляду з огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою позивач (прокурор, який користується правами позивача за частиною 4 статті 29 ГПК України) вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Тобто, зміна підстав і предмету позову викладена в диспозиції статті альтернативно, а саме через застосування слово-сполучника „або”, що виключає процесуальну можливість одночасної зміни і підстав, і предмету позову. За першою заявою предметом позову є: стягнення суми боргу; а підставою: правове та фактичне невиконання взятих на себе зобов'язань, а за результатами подання заяви про збільшення позовних вимог предметом позову додатково є: стягнення пені; підставою: правові та фактичні обставини з посиланням на інші норми права -які регулюють стягнення пені. З викладеного вбачається, що прокурор неправомірно збільшив предмет спору, оскільки ним, фактично, змінено як предмет, так і підстави позовних вимог, що виключає можливість прийняття до розгляду зазначеної заяви про зміну предмету позову в частині стягнення пені. Аналогічне сприйняття положень статті 22 ГПК України узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 2 червня 2006 року, згідно до якого зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива, а тому у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви). Таким чином, заява позивача про зміну предмету позову в частині стягнення пені не підлягає прийняттю, у зв'язку з чим предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про стягнення основної заборгованості в розмірі 216492,52 грн.
Водночас, судом не прийнята до розгляду заява позивача про збільшення позовних вимог від 22.12.2009 р., оскільки позов заявлено прокурором в його інтересах, а безпосередньо заява не узгоджена з ним.
Відповідачем зазначені вимоги визнаються в повному обсязі. Поряд з цим він просить суд розстрочити виконання судового рішення на період з лютого 2010 року по лютий 2011 року, мотивуючи це скрутним матеріальним становищем, яке унеможливлює сплату коштів на даний час.
В свою чергу під час судового розгляду справи представники прокуратури та позивача висловилися із запереченнями проти надання розстрочки, посилаючись при цьому на вже наявну відстрочку у стягненні за іншим судовим рішення, яке винесено про стягнення боргу за цим же договором фінансового лізингу.
Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 22, 29 грудня 2009 року, 19 та 26 січня поточного року. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину даного рішення.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 10 липня 2006 року між НАК “Украгролізинг” в особі Херсонської філії та ПП ОСОБА_1 укладено договір прямого лізингу, відповідно до умов якого позивач, як лізингодавець, передав, а відповідач, як лізингоодержувач, прийняв зернозбиральний комбайн „Славутич” КЗС-9-1-01 вартістю 322650,90 грн та пристосування для збирання соняшнику ПЗСС-8-1 28589,14 грн. За умовами договору відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі відповідно до графіків, що вказані в додатках № 2 та № 3 до договору. Безпосередньо факт передачі техніки відповідачу підтверджується актами приймання-передачі від 10 липня 2006 року, складеними окремо на кожну одиницю техніки. Так, відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі в липні та листопаді 2007, 2008 та 2009 років.
Не дивлячись на умови договору відповідач взятих на себе зобов'язань в повному обсязі не виконав, лізингові платежі в розмірі 216492,50 грн за липень та листопад 2008 року, а також липень та листопад 2009 року не сплатив. Зокрема, згідно до розрахунку позивача відповідач не сплатив платежі за комбайн в розмірі 198119,79 грн та за пристосування для збирання соняшнику в розмірі 18372,73 грн. Разом з тим, зі складеного на вимогу суду акту звірки взаємних розрахунків заборгованість відповідача виведена в розмірі 216492,50 грн, тобто на 2 коп менша.
Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 216492,50 грн.
Водночас, зважаючи на фінансове становище відповідача, яке характеризується неможливістю виконати рішення суду після його винесення, а також наявність фінансової кризи в державі, суд вважає за необхідне надати відповідачу розстрочку відносно стягнення суми бору рівнозначними щомісячними сумами на строк 6 місяців з дня набрання рішенням законної сили.
З урахуванням викладеного судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України,
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; розрахунковий рахунок 2600879940851 в Херсонській облдирекції „Укрсоцбанку”, МФО 352015) на користь Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” в особі Херсонської філії (розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1; код 25929843; розрахунковий рахунок 2600200000241 в ХФАБ„Факторіал-Банк”, МФО 352781) -216492,50 грн основної заборгованості з розстрочкою на 6 місяців, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, рівнозначними щомісячними сумами в розмірі 36082,08 грн. Видати наказ.
3 Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; розрахунковий рахунок 2600879940851 в Херсонській облдирекції „Укрсоцбанку”, МФО 352015) на користь державного бюджету (розрахунковий рахунок 311190095700002, МФО 52010, код 24104230, код 22090200 символ звітності 095, отримувач -відділення Держказначейства м. Херсон, банк -Управління Державного казначейства в Херсонській області) -2164,92 грн державного мита. Видати наказ.
4 Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; розрахунковий рахунок 2600879940851 в Херсонській облдирекції „Укрсоцбанку”, МФО 352015) на користь державного бюджету (розрахунковий рахунок 31212259700002 , банк -ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, код 24104230, отримував -УДК м. Херсон, код 22090200, символ звітності -259) -236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
5.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дата підпису рішення -29 січня 2010 року
Суддя М.К. Закурін