79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.01.10 Справа№ 10/194
За позовом: ТзОВ „Вімед-Україна”, м.Новояворівськ
до відповідача: ЗАТ „Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління”, м.Львів
про стягнення 10 862 грн. 18 коп.
Суддя Довга О. І.
Секретар Яремчук С.
Представники:
Від позивача : не з”явився;
Від відповідача: не з”явився;
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Вімед-Україна”, м.Новояворівськ до ЗАТ „Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління”, м.Львів про стягнення 10 862 грн. 18 коп.
Ухвалою суду від 03.08.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 29.09.2009р. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.
Позивач в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, в попередньому судовому засідання підтримує позовні вимоги повністю.
Відповідач в засідання суду не з”явився, причин неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не представив.
Спір розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
Судом встановлено:
23 квітня 2008року між ТзОВ „Вімед-Україна”, м.Новояворівськ (надалі - Позивач) та ЗАТ „Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління”, м.Львів (надалі - Відповідач) укладено Договір №23-1/04/08.
За даним договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов”язання по виготовленню та встановленню дорожніх знаків (п.1.1).
Загальна вартість договору становить 14 335 грн. 50 коп.
На виконання своїх договірних зобов”язань Позивач виконав передбачені Договором роботи , і між сторонами було підписано Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №В-00000011 від 07 травня 2008 року , належно завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з п. 4.1 Договору, Замовник зобов”язаний здійснити на поточний рахунок Виконавця передоплату у розмірі 50% від вартості договору.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рахунку №В-00000064 від 21.04.2008р. Замовник перерахував Виконавцеві 3 529 грн. 50 коп. , а на підставі рахунку №В-00000065 від 22.04.2008р.- 3 338 грн. 25 коп. Всього замовнику було перераховано 6 867 грн. 75 коп.
Остаточний розрахунок згідно п.4.2 Договору здійснюється Замовником не пізніше 10 календарних днів з моменту поставки продукції.
Враховуючи, що поставка продукції та виконання робіт були здійснені згідно Акту здачі-прийняття робіт 07.05.2008р. , остаточний розрахунок перед Виконавцем Замовник зобов”язаний був здійснити 22 травня 2008 року.
Однак своїх зобов”язань по оплаті за виконані роботи Відповідач не виконав у повному обсязі і у визначені Договором терміни. Станом на день розгляду спору в суді заборгованість становить 7 467 грн. 75 коп.
30.06.2009р. Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №1 та акт звірки розрахунків між сторонами договору. Проте вимога Позивача залишена без відповіді та задоволення.
Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення основного боргу -7 467 грн. 75 коп., 3%річних в розмірі 253 грн. 51 коп., інфляційних втрат в розмірі 1 145 грн.55 коп. та пені в розмірі 1 995 грн. 37 коп.
Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Правова норма ст. 625 Цивільного кодексу України визначає , що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.
Виходячи з вищенаведених правових норм до стягнення з Відповідача правомірно підлягає 7 467 грн.75коп. основного боргу та грошова сума за незаконне користування коштами за період з 22.05.2008р. по 09.07.2009р. , яка відповідно до розрахунку Позивача становить 1 145 грн. 55 коп. -інфляційні втрати та 253 грн. 51 коп. -3%річних.
Щодо стягнення 1995 грн. 37 коп. пені, нарахованої відповідно до ст.ст. 1,3 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , то суд відмовляє у її стягненні виходячи з наступного.
Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. Умовами договору № 23-1/04/08 від 23.04.2008р. стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт не передбачено , отже, Позивачем пеня нарахована безпідставно .
Доказів сплати боргу Відповідач суду не представив, проти позову не заперечив.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на Відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 526, 530,625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ЗАТ „Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління” (79000, м.Львів, вул. Івана Франка, 14 код ЄДРПОУ 03331134 ) на користь ТзОВ „Вімед-Україна” (81053, Львівська область, м.Новояворівськ, вул. Шевченка, 2 код ЄДРПОУ 31951879 ) 7 467 грн. 75 коп. основного боргу , 1 145 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 253 грн.51 коп. - 3%річних, 108 грн. 62 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя