Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "22" січня 2010 р.Справа № 9/1679
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Шахрай Т.В. дов. від 21.01.2010р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" (м.Глобине, Полтавської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" (смт. Любар)
про стягнення 10735,78 грн.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.01.2010р. по 20.01.2010р., з 20.01.20109р. по 22.01.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 10735,78грн., з яких: 10695,34 грн. заборгованості за поставлений товар, 40,44 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" (позивач у справі) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Велес" (відповідач у справі) товар на загальну суму 25697,36 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 23-55), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу платіжну вимогу від 14.09.2009р. за № 2704-09 (а.с. 10)) про сплату боргу.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 10695,34грн.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 3) 3% річних за період з 25.09.2009р. по 09.11.2009р. становить 40,44 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 10735,78грн., з яких: 10695,34 грн. заборгованості за поставлений товар, 40,44 грн. 3% річних.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625, 655, ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес", 13100, Житомирська область, смт. Любар, вул. Леніна,17, ідентифікаційний код 31884855
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат", 39000, Полтавська область, вул. К. Маркса,228, ідентифікаційний код 25167451 - 10695,34 грн. заборгованості за поставлений товар, 40,44 грн. 3% річних, 107,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 223,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяАлексєєв М.В.
Дата підписання 26.01.2010р.
1 - в справу
2,3 - сторонам