Лугинський районний суд Житомирської області
11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua
Справа № 281/768/18
Провадження по справі № 1-кп/281/87/18
26 жовтня 2018 рокусмт Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Лугини кримінальне провадження № 12018060200000195 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старосілля, Лугинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , депутатом не являється,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
встановив:
29.09.2017 відносно ОСОБА_3 , було направлено до суду обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Однак, ОСОБА_3 належних висновків не зробив та повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин:
23.09.2018 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на території центрального парку в смт Лугини по вул. М. Грушевського побачив, що біля краю пішохідної доріжки під деревом стоїть мопед марки «SABUR SB50Q-18», з номером рами НОМЕР_1 , а в замку запалення знаходяться ключі і в нього виник умисел на заволодіння даним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до мопеду, сів на нього, за допомогою ключів привів в дію двигун та поїхав на ньому в напрямку с. Степанівка, Лугинського району, Житомирської області.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом марки «SABUR SB50Q-18», з номером рами НОМЕР_1 , вартістю 4408 грн., який на праві власності належить ОСОБА_5 .
Своїми умисними діями, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за наведених вище обставин, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Обвинувачений повністю погоджується з обвинуваченням, кається у вчиненому, запевняє, що більше злочинів скоювати не буде, у потерпілого попросив вибачення.
Потерпілий ОСОБА_5 прийняв вибачення від обвинуваченого та зазначив, що наразі немає претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 щодо міри покарання просив не позбавляти обвинуваченого волі.
Прокурор в судовому засіданні просила призначити покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 289 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (років) іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
З досудової доповіді, що складена фахівцем Лугинського районного сектору філії державної установи "Центр пробації" у Житомирській області Міністерства юстиції України ОСОБА_6 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середній рівень ризику вчинення ним кримінального правопорушення вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації можливо застосувати до ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на обвинуваченого обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Оцінюючи в сукупності дослідженні докази, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 289 КК України, а саме, що даний злочин, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані досудової доповіді відділу з питань пробації, згідно із якою виправлення особи без позбавлення волі можливе та не становить небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також враховує позицію прокурора про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, бере до уваги думку потерпілого, який наразі претензій до обвинуваченого немає і не наполягав на суворому покаранні ОСОБА_3 , та те, що тяжкі наслідки від кримінального правопорушення не наступили, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, тому суд приходить до висновку про можливість призначення покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України із можливістю застосування ст. 75 КК України та звільнення від відбування призначеного покарання із покладенням обов'язків, визначених п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого, з метою захисту суспільства і буде відповідати принципу Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод - пропорційності обмеження прав людини і легітимної мети покарання та невідворотності покарання.
При цьому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази у справі вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять ) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- мопед марки «SABUR SB50Q-18», з номером рами НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити у власності останнього.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому, та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Лугинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1