Справа № 214/6018/18
3/214/2031/18
Іменем України
25 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_2 Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31.08.2018 о 14-54 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу по вул. Об'їзна дорога біля зупинки громадського транспорту «ім. Гутовського», водій ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ2107 д.н.з. 732-26АА в стані алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя та тремтіння пальців рук. Після проходження тесту №407 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» в присутності двох свідків, встановлена наявність у ОСОБА_3 парів алкоголю у видихаємому ним повітрі 1,21 проміле. Згідно протоколу ОСОБА_3 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що не згоден із складеним щодо нього протоколом, адже алкогольні напої 31.08.2018 не вживав, проте тестер показав позитивний результат. Вважає, що такий результат викликає сумніви, оскільки останнє калібрування цей тестер проходив більше року тому. Перед проходженням обстеження на його вимогу працівники поліції не надали будь-яких документів щодо сертифікації даного приладу «Драгер», але запевнили, що він справний. Після проходження огляду патрульні скали протокол і роз'яснили, що свої заперечення він зможе надати у суді. У зв'язку з викладеним, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому просив провадження у справі щодо нього закрити.
Суд, враховуючи пояснення ОСОБА_3, дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
З аналізу ст.ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, дозволених для застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.п.3, 4 розділу ІІ вказаної Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Інструкцією з експлуатації газоаналізатору «Alcotest 6820» визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування». А розділом «Інтервали технічного обслуговування» передбачено інтервали технічного обслуговування приладу перевірка калібровки, яка має проводитися кожні шість місяців.
Окрім того, нормами ч.2 ст.8 Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Так, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, а саме із роздруківки про тестування на алкоголь до протоколу серії БД №233082 (а.с.5) видно, що огляд водія проводився за допомогою алкотестера «DRAGER 6820» прилад № ARHJ-0270, принтер №ARHH-0656, тест №407, який проходив останнє калібрування 04.10.2017, тобто більш ніж за шість місяців до проведення даного огляду.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З урахуванням вимог п.22. Розділу III Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», встановлені обставини позбавляють можливість визнати результати огляду за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», як беззаперечний доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і дають підстави дійти до висновку про те, що стан алкогольного сп'яніння останнього у визначеному законом порядку не встановлений.
Окрім того, вимогами ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
При цьому, матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_3 від керування автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі.
Отже, досліджені судом протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_3 та матеріали, додані до нього, не підтверджують наявності в його діях вказаних кваліфікуючих ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП й, відповідно, не свідчать про доведеність вини останнього у його вчиненні.
Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, суду не надані.
Згідно з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283,284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя С.В. Хомініч