Єдиний унікальний номер справи 185/6715/18
Провадження № 1-кп/185/594/18
22 жовтня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018040370001580 від 21 липня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Октябрський Киреєвського району Тульської області, росіянина, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-12 листопада 2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт;
-05 серпня 2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання строком на 1 рік;
-01 вересня 2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;
-04 грудня 2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
12 липня 2018 року приблизно об 11.59 год., ОСОБА_3 , знаходячись біля першого під'їзду будинку № 5 по вул. Поштовій м. Павлограда, побачив біля дерева прив'язаний металевим ланцюгом велосипед марки «Україна», який належить потерпілій ОСОБА_5 . У ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на скоєння таємного викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_5 , а саме велосипеду марки «Україна».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне, протиправне, повторне, таємне, викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь, ОСОБА_3 12 липня 2018 року повернувся до себе додому, взяв молоток, який вирішив використати для збивання навісного замку, що був розташований на металевому ланцюгу, яким був застебнутий велосипед марки «Україна» зеленого кольору.
Після чого, ОСОБА_3 12 липня 2018 року, приблизно о 16.35 год., тримаючи в руці молоток підійшов до велосипеда марки «Україна», який був прив'язаний до дерева навпроти першого під'їзду буд. АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне, протиправне, повторне таємне викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_3 з корисливих мотивів, з метою наживи, умисно, таємно, за допомогою молотка збив навісний замок та шляхом вільного доступу, із корисливих спонукань, заволодів велосипедом марки «Україна» зеленого кольору вартістю 1575 грн., який на праві власності належить ОСОБА_5 , чим заподіяв останній матеріальний збиток на вказану суму.
З викраденим майном ОСОБА_3 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд - продав біля ломбарду «Еталон», розташованого по вул. Гагаріна м. Павлограда особі, яка не була обізнана про придбання майна, яке було ОСОБА_3 отримано злочинним шляхом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину в судовому засіданні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пояснив, що 12 липня 2018 року біля будинку по вул. Поштовій в м. Павлограді він викрав велосипед марки «Україна», згодом продав його біля ломбарду, та відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України просив подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, надала письмову заяву про розгляд провадження за її відсутності.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, обставиною, що пом'якшує покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України є рецидив злочину.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
Суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкцій вказаної статті у вигляді позбавлення волі.
Вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України застосовано іспитовий строк 3 роки.
Кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачений вчинив 12 липня 2018 року, тобто, в період іспитового строку, призначеного вищезазначеним вироком суду від 04 грудня 2015 року.
Частиною першою ст. 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Таким чином, покарання ОСОБА_3 слід призначити за правилами ст. 71 КК України у вигляді позбавлення волі.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових злочинів та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.
Цивільний позов заявлено не було.
Судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2015 року та призначити ОСОБА_3 покарання, за сукупністю вироків, остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту виконання вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирається.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на проведення експертиз на користь держави у сумі 300 (триста) грн.
Речові докази: диск для лазерних систем зчитування, на якому знаходиться відеозапис з камер зовнішнього відео-спостереження двору біля будинку АДРЕСА_2 від 12 липня 2018 року - залишити у матеріалах кримінального провадження; велосипед марки «Україна», переданий під розписку ОСОБА_5 - залишити останній за належністю; металевий цеп та навісний замок, передані під розписку ОСОБА_5 - залишити останній під розписку.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1