Справа № 750/7841/18 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н.Ю.
Провадження № 33/4823/14/18
Категорія -
24 жовтня 2018 року місто Чернігів
судді апеляційного суду Шахової О.Г., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1, прокурора - Карася В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2018 року,
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого менеджером проектів ТОВ «Смена», депутата Чернігівської міської ради 7-го скликання, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше, протягом року, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.172-6 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Постановлено стягнути з нього на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
Як встановив суд 1 інстанції, ОСОБА_1, будучи депутатом Чернігівської міської ради 7-го скликання, тобто, у відповідності до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-УІІ від 14.10.2014 року, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у встановлений законом термін, а саме, до 1 квітня 2018 року, без поважних причин не подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік за формою, що визначається Національним агентством, а подав її лише 19.07.2018 року о 14 год. 05 хв., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 172-6 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом при розгляді справи не враховано те, що на виконання приписів Закону України «Про запобігання корупції» ним була заповнена щорічна декларація за 2017 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що розміщено на офіційному веб-сайті НАЗК, яка по причині збою інформаційної системи не була своєчасно прийнята та зареєстрована. Згідно роз'яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти, окрім іншого, технічні збої офіційного веб-сайту НАЗК. Також судом не взято до уваги той факт, що жодних письмових повідомлень або листів з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації від НАЗК чи будь-якого іншого органу він не отримував. На думку апелянта, в порушення вимог ст. ст. 278, 256 КУпАП, фактичним моментом виявлення вчиненого ним правопорушення зазначено дату 31 липня 2018 року, однак не зазначено та не мотивовано яким чином вказана дата є датою виявлення корупційного правопорушення з врахуванням того, що вона не відповідає іншим датам, зазначеним в матеріалах справи. З матеріалів вбачається, що перші письмові запити про надання інформації були направлені 03.07.2018 року, тобто, більше ніж за двадцять днів до складання вказаного протоколу, що є порушенням вимог ст. 254 КУпАП. Крім того, додані до протоколу про адміністративне правопорушення ксерокопії документів є неналежними доказами, оскільки останні належним чином не засвідчені, а деякі з них можливо прочитати лише частково. Апелянт вважає, що в даному випадку суд повинен був повернути протокол для належного оформлення, чого не зробив та виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що на момент розгляду справи в суді закінчилися строки, визначені ст. 38 КУпАП, так як він вчинив правопорушення 01.04.2018 року, яке виявлено уповноваженими органами 02.04.2018 року у зв'язку з відсутністю його декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій.
Заслухавши пояснення апелянта, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення; думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 спочатку вину не визнав та стверджував, що декларацію подав вчасно. В подальшому, вину визнав, однак не погоджувався з адміністративним стягненням у виді позбавлення його права обіймати посади або займатися певною діяльністю строком на один рік, що позбавить його виконувати функції депутата, та просив закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1, будучи депутатом Чернігівської міської ради 7-го скликання (а.с.8-17), 10.05.2016 року був ознайомлений з обмеженнями, встановленими Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Законом України «Про запобігання корупції», згідно останнього (ч. 1 ст. 45) він зобов'язаний був щорічно, до 1 квітня, подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Він не заперечував, що з цього приводу був проведений семінар-навчання на тему «Електронне декларування» та повідомлявся про необхідність подання депутатами декларацій за 2016 рік, що відображено у витягу зі стенограми вказаної сесії. Додатково, наприкінці пленарного засідання 15 сесії сьомого скликання Чернігівської міської ради 26.01.2017 року Чернігівський міський голова ОСОБА_2 повторно наголосив та повідомив всіх депутатів про необхідність заповнення та подання ними своїх декларацій до 1 квітня та зазначив, що відповідні листи з алгоритмом дій по заповненню декларацій депутатам надано. ОСОБА_1 був присутній на пленарному засіданні 15 сесії сьомого скликання Чернігівської міської ради 26.01.2017 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.09.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що також свідчить про його ознайомлення з відповідальністю за неподання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
19.07.2018 року, він, несвоєчасно, без поважних причин, подав свою декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.
Адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 172-6 КУпАП, настає в разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Доводи апелянта з приводу того, що копії документів, які наявні в матеріалах справи, не можуть бути належними і допустимими доказами - є безпідставними.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, іншими документами. А тому такі доводи апелянта є безпідставними
Висновок суду про доведеність його вини у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 КУпАП, підтверджуються наявними у справі доказами, які узгоджуються між собою, є законним та обґрунтованим.
ОСОБА_1 виконав рішення суду щодо сплати штрафу та судового збору, про що свідчать квитанції на а.с.63.
Судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства, всебічно, повно і об'єктивно, як того і вимагають норми статей 245, 280, 283 КУпАП, тому твердження апелянта в цій частині не заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення виявлено 31.07.2018 року, тому, з врахуванням положень ст. 38 КУпАП, строк накладення адміністративного стягнення не сплинув. Твердження апелянта в цій частині є безпідставним, а його посилання на 01.04.2018 року, як на дату вчинення адміністративного правопорушення, та на 02.04.2018 року як на дату його виявлення, є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення, яка, окрім іншого, передбачає позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік, та є безальтернативною.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-6 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяО. Г. Шахова