Постанова
Іменем України
10 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 328/623/17
провадження № 61-30648св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - виконуючий обов'язки керівника апарату Токмацького районного суду Запорізької області Москвіна Юлія Сергіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 01 серпня 2017 року у складі судді Покопцевой Д. О. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 13 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконуючого обов'язки керівника апарату Токмацького районного суду Запорізької області Москвіної Ю. С. про визнання незаконним та недійсним повідомлення про сплату судового збору та відшкодування моральної шкоди шляхом публічного вибачення внаслідок завдання зазначеної шкоди відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 01 серпня
2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 листопада 2017 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до виконуючого обов'язки керівника апарату Токмацького районного суду Запорізької області Москвіної Ю. С. про визнання незаконним та недійсним повідомлення про сплату судового збору та відшкодування моральної шкоди шляхом публічного вибачення внаслідок завдання зазначеної шкоди відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», закрито на підставі частини першої пункту першого статті 205 ЦПК України 2004 року.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спір, який виник між сторонами, є публічно-правовим, оскільки виник за участю відповідача, яка є посадовою особою суду, її дії належать до сфери управлінської діяльності, які вчинені на виконання посадових обов'язків керівника апарату суду з організаційного забезпечення роботи суду, розгляд якого відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не розглянули заяву позивача від 10 квітня 2017 року про залучення до участі у справі як співвідповідачів Токмацький районний суд Запорізької області та голову цього ж суду - Курдюкова В. М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ця справа передана до Касаційного цивільного суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтями 2, 17 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними власних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
від 02 червня 2016 року організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що суди попередніх інстанцій, установивши, що відповідач є посадовою особою суду, її дії належать до сфери управлінської діяльності, вчинені на виконання посадових обов'язків керівника апарату суду з організаційного забезпечення роботи суду, врахувавши, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки має розглядатися за правилами КАС України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 01 серпня
2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 13 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. М. Коротун
В. П. Курило