Іменем України
Київ
23 жовтня 2018 року
справа №804/18912/14
адміністративне провадження №К/9901/9330/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у складі судді Кальника В.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у складі суддів Дурасової Ю.В., Коршуна А.О., Туркіної Л.П. у справі №804/18912/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергонафта» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
17 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергонафта» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 29 жовтня 2014 року № 0001792201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 1 831 042 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 915 521 грн., та № 0001802201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 90785 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 103438 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.
19 грудня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 29 жовтня 2014 року № 0001792201 та № 0001802201.
Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами по придбанню нафтопродуктів спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.
14 грудня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.
23 грудня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №804/18912/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Товариством відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надані, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
22 січня 2016 року справа № 804/18912/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
25 січня 2018 року справа № 804/18912/14 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/9330/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31761265, перебуває на податковому обліку з 08 лютого 2010 року, є платником податку на додану вартість.
Податковим органом у серпні - вересні 2014 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 02 жовтня 2014 року №1215/22-01/31761265 (далі - акт перевірки).
Керівником податкового органу 29 жовтня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.
Податковим повідомленням - рішенням №0001792201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1831042 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 915521 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів пункту 135.1, 135.2, 135.4 підпункту 135.5.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137, 138.1, 138.2, 138.4, 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням - рішенням №0001802201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 90785 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 103438 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 185.1 статті 185, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Склад податкових правопорушень полягає у завищенні Товариством витрат та податкового кредиту за фактом укладення та виконання договорів поставки нафтопродуктів Товариством з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газукраїна-2020" на суму 8284621,08 грн, в тому числі податок на додану вартість 1380770 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД «Ветек» на суму 2364939 грн. 16 коп., у тому числі податок на додану вартість 394585 грн. 10 коп.
Дослідженнями наведеними податковим органом в акті перевірки та судами попередніх інстанцій встановлено, що придбані нафтопродукти в подальшому реалізовані Товариством шістьом суб'єктам господарювання, за фактом реалізації товару (продукції) сформовані доходи, нараховані та задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
Податковий орган нереальність здійснення позивачем операцій доводить посиланням на акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "Ветек" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютий 2014 року, а також на акт перевірки № 1078/04-62-22- 3/32581996 від 31 липня 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Уністрой" по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газукраїна - 2020" з питань правильності відображення у податковому обліку зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, що є необґрунтованим.
Суди попередніх інстанцій встановили та дослідили всі господарські операції з постачання нафтопродуктів, їх оформлення шляхом складання, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинних документів та факт їх повного відображення актом перевірки податкового органу.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, транспортування (перевезення, доставку) придбаних нафтопродуктів, порядок його здійснення, розвантаження, зберігання придбаних нафтопродуктів та реалізацію кінцевому споживачу через автозаправні станції, що знаходяться за адресою м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 66-Д, та Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, 2-а.
Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності отримання та реалізації позивачем нафтопродуктів, правомірності формування витрат та доходів, правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, тобто придбання та використання товару (нафтопродуктів) в оподаткованих операціях у межах провадження у власній господарській діяльності, за умови реєстрації податкових накладних, як позивачем так і його контрагентами у відповідному реєстрі.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції (товару).
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.
Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентом позивача, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, внаслідок чого касаційну скаргу слід вважати невмотивованою.
Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у справі №804/18912/14 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер