Номер провадження 1-кп/754/503/18
Справа№754/2829/18
Вирок
Іменем України
22 жовтня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018100030000683 відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
25.04.1990 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст.141ч.2,206ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки.
17.06.1991 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст.83ч.2,43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна.
12.12.1994 року Ватутінським районним судом м. Києва за ст. 140ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
29.03.2000 року Ватутінським районним судом м. Києва за ст. 196-1ч.1 КК України на 6 місяців позбавлення волі.
23.01.2001 року Ватутінським районним судом м. Києва за ст.142ч.2,141ч.2,191 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
29.01.2010 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.185ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі.
16.12.2011 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.186ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
11.12.2015 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.15ч.2,185ч.2,71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
Судом визнано доведеним, що 22.01.2018 року приблизно о 09.30год. обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , який за вчинення даного злочину був засуджений 14.09.2018 року вироком Деснянського районного суду м. Києва, перебуваючи біля будинку №22а по проспекту Маяковського в м. Києві, переслідуючи корисливу мету, підійшли до автомобіля «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_6 , та скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, розподіливши ролі, відповідно до яких ОСОБА_5 слідкував за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_4 за допомогою ножиць відчинив передні водійські двері вищевказаного автомобіля та проник у салон, звідки повторно, таємно викрали чуже майно, що належало потерпілому ОСОБА_7 , а саме домкрат, вартістю 133грн.33коп., масляний фільтр »PROFIT», вартістю 53грн.67коп., ліве дзеркало заднього виду, вартістю 91грн.67коп., одне праве дзеркало заднього виду, вартістю 91грн.67коп., а також каністру моторного мастила, об'ємом 4л., та праве дзеркало заднього виду, яке для потерпілого матеріальної цінної не становить, а всього на загальну суму 370грн.34коп., після чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядились на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, кількість та вартість викраденого не оспорював та підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи. Вказав, що дійсно 22.01.2018 року перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_5 , з яким попередньо домовились вчинити крадіжку, підійшли до автомобіля «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , та скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 став слідкувати за оточуючою обстановкою, а він за допомогою ножиць відчинив передні водійські двері вищевказаного автомобіля та проник у салон, звідки викрали домкрат, масляний фільтр »PROFIT», ліве дзеркало заднього виду, праве дзеркало заднього виду, каністру моторного мастила, об'ємом 4л. та праве дзеркало заднього виду.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст.185ч.2 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про його особу, який раніше неодноразово притягував до кримінальної відповідальності, його стан здоров'я, хворіє на ВІЛ, який не працює, задовільно характеризується за місцем проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 судом визнано - щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 судом визнано - рецидив злочинів.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, суд призначає останньому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, яке він з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.185ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання та поміщення до Київського СІЗО.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Речові докази: викрутку, плоскогубці, секатор, частину ножиць - конфіскувати, інші речові докази передати законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом. Суддя: