24.10.2018 Справа № 756/12608/18
Справа 756/12608/18
Провадження 2-о/756/441/18
24 жовтня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Жука М.В.,
присяжних: Чумаченко М.В.,
Шевчук Н.П.,
за участі секретаря Мозгового В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання громадянина безвісно відсутнім,
ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що її син, ОСОБА_4, який проживав разом із нею, 27.03.2017 року пішов з дому, станом на сьогодні вона не має жодних відомостей про місце його перебування.
Також зазначає, що в Оболонському управлінні Національної поліції Головного управління національної поліції в м. Києві відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, у зв'язку із чим заявник зверталася з заявами про ознайомлення із матеріалами вказаного провадження, на що відповіді не отримувала.
Оскільки відомостей про місце перебування ОСОБА_4 немає більше року, а саме з 27.03.2017 року, заявниця просила суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій заяву підтримала, просила розгляд справи проводити без її участі.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Згідно ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Безвісна відсутність - це категорія цивільного законодавства, яка може застосовуватись у випадку, коли через тривалу відсутність фізичної особи відносини, які виникли за її участю, набули невизначеності. Можливість визнання особи безвісно відсутньою необхідна для забезпечення стійкості та визначеності цивільних відносин та захисту прав і законних інтересів їх учасників.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою здійснюється за судовим рішенням на підставі встановлення кількох юридичних фактів: відсутність особи в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації) протягом тривалого часу; відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами; закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1
Згідно витягу з кримінального провадження № 1201700050003328 27.03.2017 року приблизно о 08год. 00 хв. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, покинув своє місце проживання, а саме АДРЕСА_1 та по теперішній час місце знаходження останнього не відоме.
Заявниця зазначає, що визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідне їй для звільнення від сплати комунальних платежів за особу, яка ними не користується, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Враховуючи, що судом встановлено, що за місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_4 відсутня більше року, при цьому заявником було вжито всіх можливих заходів з метою виявлення його місця перебування, невизначеність цивільних відносин за участю ОСОБА_4 призводить до порушення інтересів заявника, оскільки останній змушений сплачувати комунальні платежі за особу, яка фактично не проживає за місцем реєстрації, суд приходить до висновку, що заява є такою, що підлягає задоволенню.
Крім того оскільки ОСОБА_4 пішов з дому у 27.03.2017 року, суд вважає за можливе початком безвісної відсутності ОСОБА_4 вважати саме цю дату.
Керуючись ст. 24, 43 ЦК України, ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 305-308, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву ОСОБА_3, заінтересована особа Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім - задовольнити.
Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2
Початком безвісної відсутності ОСОБА_4 вважати 27 березня 2017 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Присяжні