Справа № 755/4687/18
"12" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Рудь Н.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування малотітньої дитини, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, заборгованості по аліментах, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування малотітньої дитини, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, заборгованості по аліментах. Свої вимоги мотивувала тим, що від шлюбу з відповідачем, який було розірвано 09 лютого 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва, позивач має малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 09 грудня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва було постановлено рішення про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з 25 жовтня 2016 року та дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трьох років. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва залишено без змін. 09 грудня 2016 року було видано виконавчий лист. 22 травня 2017 року постановою державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/15711/16-ц, виданого 10 травня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на її утримання у розмірі 1000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною-сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5. 24 травня 2017 року постановою державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/15711/16-ц, виданого 10 травня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітної дитини-сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 25 жовтня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Однак до теперішнього часу позивач не отримує аліменти в зв'язку із злісним ухиленням відповідача від їх сплати. Отже, станом на березень 2018 року утворилась заборгованість по аліментам, яка згідно розрахунку заборгованості по аліментам на дитину - ОСОБА_3 за період з жовтня 2016 року по березень 2018 року становить - 51 667,42 грн., в тому числі пеня - 15 686,90 грн., що разом складає - 67 354,32 грн. Також відповідач не сплачує аліменти на утримання дружини, а тому також утворилась заборгованість з листопада 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 та становить 9 000 грн., в тому числі пеня - 2 600 грн., що разом складає - 11 600 грн. Крім того, спільна дитина сторін відвідує лікаря у зв'язку з необхідністю діагностики, лікування та профілактики захворювання органів зору, на що позивачка витрачає власні кошти, а саме на обстеження - 450 грн., апаратне лікування - 2 100 грн., окуляри - 1 300 грн., а всього - 3 850 грн. Позивач вважає, що батьки повинні піклуватися за здоров'я дитини, а тому просить стягнути ? частину витрат лікування органів зору, що є додатковими витратами та становлять 1925 грн. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ? частину фактично понесених додаткових витрат на лікування неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 925 грн.; заборгованість по аліментам на утримання малолітньої дитину за період з жовтня 2016 року по березень 2018 року у розмірі 51 667,42 грн. та пеню у розмірі 15 686,90 грн., що разом складає 67 354,32 грн.; стягнути заборгованість по аліментам на утримання дружини, з якою проживає дитина, за період з листопада 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 9 000 грн., в тому числі пеня у розмірі 2 600 грн., що разом складає 11 600 грн.
Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, просила: стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ? частину фактично понесених додаткових витрат на лікування неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 925 грн, заборгованість по аліментам на утримання малолітньої дитини за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року у розмірі 60 667,42 грн. та пеню у розмірі 18 416,90 грн., що разом складає 79 084,32 грн.; заборгованість по аліментам на утримання дружини, з якою проживає дитина - ОСОБА_1 за період з листопада 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 9 000 грн., в тому числі пеня у розмірі 6 070 грн., що разом складає 15 070 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності позивача та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 серпня 2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засідання.
12 жовтня 2018 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Сторони є батьками малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем (а.с. 5).
09 грудня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітної дитини-сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 25 жовтня 2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6).
22 травня 2017 року постановою державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/15711/16-ц, виданого 10 травня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дружини у розмірі 1000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною-сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 7-7 зв.).
24 травня 2017 року постановою державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/15711/16-ц, виданого 10 травня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2, аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітної дитини-сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 25 жовтня 2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8-8 зв.).
Позивач просила стягнути з відповідача ? частину додаткових витрат на лікування малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 1925 грн., що складає 1/2 частину із загальної суми витрат - 3850 грн.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано довідку № 10 від 04 грудня 2017 року про проведення ОСОБА_3 курсу апаратного лікування (а.с. 11), виписку із медичної картки пацієнта № 000016475 про проведення обстеження, лікування та профілактики захворювання органів зору ОСОБА_3 (а.с.12-13), рецепт на окуляри (а.с.14), квитанції про оплату обстеження та консультації у сумі 450,00 грн., оплату апаратного лікування - 2 100,00 грн., оплату окулярів - 1 300,00 грн. на загальну суму 3 850,00 грн (а.с. 14-15).
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.185 Сімейного Кодексу той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Загальна сума витрат, пов'язаних з лікуванням дитини, документально підтверджена позивачем у сумі 3850 грн.
Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на лікування неповнолітньої дитини.
За таких обставин ,суд знаходить можливим задовольнити позовні вимоги, так як відповідач не надає матеріальної допомоги на лікування в добровільному порядку та стягнути з відповідача ? частину додаткових витрат на лікування малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 1925,00 грн.
Позивач просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментам на малолітню дитину за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року у розмірі 60 667,42 грн. та заборгованість по аліментам на утримання дружини за період з листопада 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 9 000 грн.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів станом на 01 липня 2018 року у розмірі 60 667,42 грн. (а.с. 38).
Будь-яких належних та допустимих доказів заборгованості по аліментам на утримання дружини за період з листопада 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 9 000 грн. позивачем не надано.
За положеннями ст. 194 Сімейного кодексу України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу за заявою платника, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 Сімейного кодексу України.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Відповідно до ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Отже, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Право державного виконавця обчислювати розмір заборгованості з аліментів встановлено ч.4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець вправі обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів, складати відповідний розрахунок та повідомляти про нього стягувачу і боржнику, в т.ч. і за заявою сторін виконавчого провадження.
Отже, діючим законодавством передбачено стягнення заборгованості із сплати аліментів не шляхом ухвалення судового рішення, а в межах виконавчого провадження.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи (ст. 447 ЦПК України).
Тому при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки заборгованість може бути стягнута за рішенням суду тільки у випадку, якщо аліменти відраховуються із заробітної плати на підставі заяви платника аліментів, а не за виконавчим листом.
З урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті аліментів задоволенню слід відмовити, оскільки позивачем не доведено, що існує спір між сторонами щодо розміру заборгованості за аліментами.
Позивач просила стягнути з відповідача неустойку(пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 18 416,90 грн.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1, 2 ст.196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Згідно із ч.1 ст.20 Сімейного кодексу України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст. 129, ч. 3 ст.138, ч.3 ст.139 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 Сімейного кодексу відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.
За правовою природою аліментні зобов'язання це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно і несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобов'язання окремо.
Отже, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої
При обчислюванні розміру пені суд бере за основу такий розрахунок:
Період стягнення Заборгованість по аліментамСплаченоЗалишок заборгованості по аліментам1%Кількість днівРозмір неустойки (пені)
2016 рік
Жовтень667,42 грн-667,42 грн.6,67 грн.31206,77 грн.
Листопад3 000,00 грн.-3 000,00 грн.3,00 грн.30900,00 грн
Грудень3 000,00 грн.-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
2017 рік
Січень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Лютий3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн29840,00 грн
Березень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Квітень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн30900,00 грн
Травень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Червень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн30900,00 грн
Липень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Серпень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Вересень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн30900,00 грн
Жовтень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Листопад3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн30900,00 грн
Грудень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
2018 рік
Січень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Лютий3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн28840,00 грн
Березень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Квітень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн30900,00 грн
Травень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн31930,00 грн.
Червень3 000,00 грн-3 000,00 грн3,00 грн30900,00 грн
Загальна сума неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року складає у розмірі 18416,77 грн. В решті позовних вимог відмовити.
Позивач просила також стягнути з відповідача неустойку(пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дружини у розмірі 6 070 грн.
Однак будь-яких належних та допустимих доказів прострочення сплати аліментів на утримання дружини позивачем не надано, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування малолітньої дитини, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, заборгованості по аліментах задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ? частину понесених додаткових витрат на лікування малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1925 (одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять) гривень. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, пеню за прострочення сплати аліментів на малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року у розмірі 18416(вісімнадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень, 77 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовити.
На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 20, 180, 192, 194, 195, 196 Сімейного кодексу України, п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування малотітньої дитини, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, заборгованості по аліментах задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ? частину понесених додаткових витрат на лікування малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1925 (одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, пеню за прострочення сплати аліментів на малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року у розмірі 18416(вісімнадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень, 77 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір на користь держави у розмірі 704 (шістсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 жовтня 2018 року.
Суддя Н.Є.Арапіна