Провадження № 1-кс/754/3718/18
Справа № 754/14664/18
Іменем України
24 жовтня 2018 року м.Київ
слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
з участю представника ТОВ "Мостобуд-Транс" ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна,
22.10.2018 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що у провадженні СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42017100000000935 від 25.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239-1, ч. 3 ст. 239-2, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 206 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Києва та Київської області здійснюється незаконна діяльність, пов'язана з незаконним видобутком річкового піску, зокрема, видобуток здійснюється на території Голосіївського району м. Києва.
В ході досудового розслідування було встановлено, що місце незаконного видобутку знаходиться біля берегової лінії земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053, яка перебуває в оренді ПАТ «Мостобуд» (ЄДРПОУ 01386326), яка здається в суборенду ПрП «Промбудсервіс 2005» (ЄДРПОУ 33594566).
Крім того, 19.10.2018 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 було проведено обшук земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053, яка використовується ПАТ «Мостобуд» на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 05.10.2018 року, в ході якого виявлено та вилучено: витяг з робочого проекту Том 1, Розділ 1 №04-04/14-ПЗ; витяг з робочого проекту Том 2, Розділ 3 №04-04/14-ОВНС; Лист Держгеонадра України №5126/03/0-14 від 10.04.2014 р.; лист Дніпровського басейного управління водних ресурсів від 29.04.2014 року №АД/8-487; Лист Державної екологічної інспекції м. Києва від 16.07.2014 №4878/05-08; Лист ГУ Держсанепідслужби у м. Києві від 08.07.2014 №3853; Заяву про наміри ТОВ «Мостобудтранс»; Лист Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 07.07.2014 №100/5104; Лист ДП «Центр екологічних ініціатив» від 06.08.2014 №01-06/08/14; Еколого-експертну оцінку впливу на навколишнє середовище від 06.08.2014; Висновок №3 від 08.08.2014 державної екологічної експертизи №064/1232-ЄО; Лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.09.2014 №5/3-8/11829/14; Лист ГУ Держземагенства у м.Києві від 04.09.2014 №19-26-0.6-47242-14; Лист Держрибагенства України від 06.11.2014 №2-7-17/4613-14; Робочий проект «Рибоохоронні заходи» 2014 року №228-П/2014; Витяг з бази даних міського земельного кадастру від 15.07.2014 року з додатком; Договір оренди земельної ділянки від 30.07.2007 з додатками; Договір зберігання №МТ-1004 від 10.04.2014 з додатковими угодами №№1, 2, 3, 4; «Журнал учета песка»; Акт №46 від 18.10.2018; Акт №45 від 17.10.2018; Піщану суміш об'ємом близько 90 тис. тон, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053; Зразки піщаної суміші в чотирьох колбах-пробах вагою 120 гр. кожна; Несамохідне судно КПЛ-16-30 №3, що належить ТОВ «П'ятий гідротехнічний підводний загін» та використовується ПАТ «Мостобуд» та ТОВ «Мостобуд-транс»; Судно (несамохідний земснаряд «Собі 1»), що належить ТОВ «Собі» та використовується ПАТ «Мостобуд» та ТОВ «Мостобуд-транс»
19.10.2018 року вказані речі та предмети були визнані постановою слідчого речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, а тому, узв'язку з вищевикладеним, слідчий просить накласти арешт на вказане майно.
Вислухавши в судовому засіданні думку прокурора, яка підтримала клопотання, представника ПАТ «Мостобуд», який заперечував щодо задоволення клопотання, дослідивши долучені до клопотання матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно зі ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При розгляді даного клопотання встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження №42017100000000935 від 25.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1, ч. 3 ст. 239-2, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 206 КК України, здійснюється за фактом незаконної діяльності, пов'язаної з незаконним видобутком невстановленими особами річкового піску в м. Києві та Київській області, зокрема, на території Голосіївського району м. Києва, підозра в даному кримінальному провадженні не вручена, вклопотанні та долучених до нього матеріалів відсутні підтвердження, що вищезазначене вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт, набуте злочинним шляхом чи зберегло на собі сліди здійснення злочинної діяльності, відомості щодо вчинення зазначених протиправних дій службовими особами ПАТ «Мостобуд» та ТОВ «Мостобуд-транс» у витягу з кримінального провадження відсутні, слідчим не враховані розумність, співрозмірність, наслідки накладення арешту на майно ПАТ «Мостобуд», ТОВ «Мостобуд-транс» та ТОВ «Собі».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання щодо накладення арешту та про відмову в його задоволенні, оскільки воно не відповідає вимогам глави 17 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України
У задоволенні клопотання слідчого Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про накладення арешту в кримінальному провадженні №42017100000000935 від 25.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239-1, ч. 3 ст. 239-2, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 206 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: