ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2018Справа № 910/16914/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій»
до Київської міської ради
про визнання укладеною додатковою угоди
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кукота О.Ю.
Представники сторін:
від позивача - Михайлюк А.Б. (представник за довіреністю);
від відповідача - Безносик А.О. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 09.10.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено сторін, що повний текст рішення буде складено та підписано 24.10.2018р.
29 вересня 2017 року на розгляд Господарського суду м. Києва було передано позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельних ділянок № 499 від 14.03.2006 з моменту набрання чинності судовим рішенням в поданій позивачем редакції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки в частині абзацу 18 пункту 8.4 договору у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до Прикінцевих положень, має бути приведений у відповідність із цим законом, зокрема шляхом внесення змін до договору та укладення додаткової угоди, з проханням про що позивач звертався до Київської міської ради та отримав відповідь про неможливість врахування змін, запропонованих позивачем, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідач надав відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що договір оренди землі № 499 від 14.03.2006 був укладений між сторонами на підставі рішення Київської міської ради, тому зміни також мають бути внесені на підставі відповідного рішення. Стверджує, що рішенням КМР № 419-5/1829 від 15.07.2014 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Степана Сагайдака, 101, яка в подальшому на підставі договору оренди була передана позивачу у довгострокову оренду на 15 років із умовою п.5.1 договору, що на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 року у справі №910/16914/17 позовні вимоги задоволено повністю, визнано укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельних ділянок, укладеного між Київською міською радою та ВАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С., 14.03.2006 за реєстровим № 499 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21.03.2006 за № 66-6-00328 у книзі записів державної реєстрації договорів, з моменту набрання чинності судовим рішенням в редакції, запропонованій позивачем.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 року апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/16914/17 - без змін
Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 року касаційну скаргу Київської міської ради задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі №910/16914/17 скасовано, справу №910/16914/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 910/16914/17 зазначено, що задовольняючи позовні вимоги про виключення з договору положення про передачу Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 5 % загальної площі будинків, суди не врахували, що фактично це призводить до виключення з договору оренди земельних ділянок умов договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту і не приводить договір у відповідність до вимог закону. Тобто, виключення з договору умов щодо пайової участі без її визначення згідно з вимогами Закону № 3038-VI не відповідає вимогам п. 7 Прикінцевих положень цього Закону про приведення умов договору у відповідність з законом, оскільки Законом №3038-VI передбачено пайову участь у іншому обсязі та формі. Крім того, в постанові зазначено, що висновки судів про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасними і такими, що зроблені без дослідження всіх обставин справи.
Розпорядженням № 05-23/1106 від 05.07.2018 року, у зв'язку з поверненням Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 910/16914/17 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018 року справу № 910/16914/17 передано для розгляду судді Коткову О.В.
Ухвалою суду від 10.07.2018р. було постановлено прийняти справу до провадження, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 03.08.2018р.
В судовому засіданні 03.08.2018р. було постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.09.2018р.
В судовому засіданні 11.09.2018р. судом було постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.10.2018р.
В судовому засіданні 02.10.2018р. було оголошено перерву до 09.10.2018р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до п. 22 Рішення Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 15 липня 2004 року №419-5/1829 вирішено:
- затвердити проект відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м. Києва.
- змінити цільове призначення частини земельної ділянки площею 19,08 га та перевести її із категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови.
- передати Відкритому акціонерному товариству «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій», за умови виконання пункту 22.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 21,52 га для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м. Києва, в тому числі за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови площею 2,44 га (в тому числі прибережна захисна смуга площею 0,61 га) та площею 19,08 га (в тому числі прибережна захисна смуга площею 0,10 га) за рахунок земель, право користування якими оформлено відповідно до п. 4 рішення Київської міської ради від 19.11.98 №47/148 «Про оформлення права користування земельними ділянками» та посвідчено договором на право тимчасового довгострокового користування землею від 22.05.2001 №66-5-00054 (лист-згода ВАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» від 10.04.2002 №01/174).
Відповідно до пп. 22.1.10. Рішення Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 15 липня 2004 року № 419-5/1829 позивача зобов'язано передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.41 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 № 267/1142 «Про бюджет міста Києва на 2004 рік».
14.03.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Дарницький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» (орендар), правонаступником якого є позивач, та Київською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Рильською Л.С., зареєстровано в реєстрі за №499 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 21.03.2006 року за №66-6-00328 у книзі державної реєстрації договорів.
За умовами пп.1.1-2.1 договору, відповідач на підставі п.22 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року №419-5/1829, за Актом приймання-передачі передав позивачу в оренду земельні ділянки, кадастрові номери 8000000000:66:105:0002, 8000000000:66:108:0002, розташовані за адресою: вул. Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 21,5177 га, з цільовим призначенням - для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами.
Договір укладено на 15 років (п.3.1 договору).
Абзацом 18 п. 8.4 договору встановлено обов'язок орендаря передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п. 41 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 № 267/1142 «Про бюджет міста Києва на 2004 рік».
12.03.2011р. набув чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Листом № 62 від 05.09.2017 (вх. №08/15419 від 11.09.2017) позивач звернувся до Київської міської ради щодо приведення у відповідність до чинного законодавства положень Договору оренди земельної ділянки шляхом внесення змін до Договору оренди земельної ділянки та укладання додаткової угоди в редакції запропонованій позивачем, до вказаного листа був доданий проект додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки.
Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано відповідь листом від 14.09.2017 року № 05707-16062 про те, що зміни запропоновані позивачем до договору оренди земельної ділянки не можуть бути враховані.
Таким чином, сторони не досягли згоди щодо зміни договірних відносин та укладення додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції.
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання укладеною Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок, укладеного між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій», посвідченого Рильською Л. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 14 березня 2006 року за реєстровим №499 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21 березня 2006 року за №66-6-00328 у книзі записів державної реєстрації договорів з моменту набрання чинності судовим рішенням в поданій позивачем редакції, зокрема шляхом викладу у пункті 1 додаткової угоди положення про внесення змін до договору оренди, а саме: виключити абзац 18 підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди, який містить наступне положення: «передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.41 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 №267/1142 «Про бюджет м. Києва на 2004 рік».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний пункт договору суперечить частині 7 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та з урахуванням частини 2 пункту 7 розділу V Прикінцевих положень даного закону, має бути виключений з договору оренди землі шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Згідно п. 7 ст. 40 Закону, органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Аналогічну норму щодо заборони органам місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі, здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, вперше було встановлено статтею 271 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції Закону України від 16.09.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» та подальших редакціях).
Частинами 1- 3 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків (частини 5, 6 статті 40 цього ж Закону).
Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.
Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.
Таким чином, розділом «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено обов'язок приведення у відповідність до вимог цього Закону саме договору про пайову участь, а не договору оренди земельної ділянки.
Водночас, питання щодо пайової участі позивача у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва врегульовано сторонами шляхом укладення 01.04.2008р. окремого договору пайової участі №174.
За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем не було належними засобами доказування доведено факту порушення відповідачем Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внаслідок відмови листом від 14.09.2017 року №05707-16062 у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки та укладання додаткової угоди в редакції запропонованій позивачем.
Враховуючи викладені судом обставини та факти, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.10.2018р.
Суддя О.В. Котков