Номер провадження: 33/785/1543/18
Номер справи місцевого суду: 520/5774/18
Головуючий у першій інстанції Чаплицький В. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
12.10.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.,
осіб, які з'явилися до судового засідання:
- ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2018 року,
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2018 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накладено на нього адміністратий штраф в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що матеріали, які передані до суду працівниками дорожньо-патрульної служби не відповідають дійсності. Так, після зупинення інспектором транспортноо засобу, ОСОБА_2 вимагав відвезти його на експертизу на стан алкогольного сп"яніння, проте працівники поліції йому відмовили. Своїм зневажливим поводженням вони спровокували в нього приступ глікемії. У зв"язку з тим, що йому відразу необхідно було прийняти щось з високим змістом глікемічного індексу, а в нього нічого з собою не було, навіть води, він, з дозволу патрульної служби, випив безалкогольне пиво, яке було у його товариша. У зв"язку з тим, що працівники поліції відмовили йому в проведені експертизи на стан алкогольного сп"яніння у нього відбувся нервовий зрив, чим останні скористалися та зафіксували його поведінку під виглядом, що він перебував у стані алкогольного сп"яніння. Дані обставини, підтверджені заявою свідка ОСОБА_3, який знаходився поруч з ним.
Крім того, накладаючи на нього суворе адміністративне стягнення, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 33 КУпАП, на думку ОСОБА_2 не врахував його стан здоров"я, який підтверджується великою кількістю довідок, що він хворіє на сахарний діабет та на підставі цього є інвалідом другої групи, не врахував його майновий стан та обставини, що пом"якшують відповідальність.
З огляду на зазначене, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2018 року або відправити справу на дослідування.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з"явилися до судового засідання, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наведених в цій постанові підстав.
Вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актами, складеними працівником поліції, поясненнями понятих та відеофіксацією правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2018 року, ОСОБА_2 22.04.2018 року о 02 годині 55 хвилин керував транспортним засобом «Subaru» д/з НОМЕР_2 на 192 км. а/д М-15 Одеса-Рені, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова. Від проходження медичного огляду водій відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КпАП України.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп"яніння, складеного старшим лейтенантом НП України ОСОБА_5, ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп"яніння відмовився, від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.02).
Відповідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22.04.2018 року інспектор НП України ОСОБА_5 у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснив огляд та тимчасово затримав транспортний засіб Subaru д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, на спеціальний майданчик в м.Ізмаїл Одеської області, вул.Михайлівська (а.с.03).
Вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, підтверджується також поясненнями свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та рапортом інспектора Копайгородського А.Е.
Так, в своїх поясненнях свідок ОСОБА_6 пояснив, що 22.04.2018 року в його присутності громадянин ОСОБА_2, який керував транспортним засобом Subaru д/н НОМЕР_1, перебував з явними ознаками алкогольного сп"яніння, мав нестійку ходу, було чути запах алкоголю. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати в медичний заклад відмовився, від підпису в протоколі відмовився (а.с.04).
В свою чергу свідок ОСОБА_7 пояснив, що громадянин ОСОБА_2, який керував транспортним засобом Subaru д/н НОМЕР_1, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати в медичний заклад відмовився, від підпису в протоколі відмовився (а.с.05).
Відповідно довідки інспектора поліції ОСОБА_8, ОСОБА_2 постановою суду від 22.04.2018 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.126 ч. 1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.07).
Крім того, вина ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху підтверджується відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовлявся від проходження огляду на стан сп"яніння.
Колегія суддів критично розцінює заяву (пояснення) громадянина ОСОБА_3, яка (які) не узгоджуються з встановленими у справі обставинами та дослідженими доказами. Крім того, в протоколі про складення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2, в поясненнях свідків та в рапорті поліцейського не міститься будь-яких посилань на присутність ОСОБА_3
При цьому, сам ОСОБА_2 не будучи позбавленим можливості викласти свої пояснення, як у протоколі про адміністративне правопорушення так і на окремому аркуші в якості додатку до протоколу, від дачі пояснень під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відмовився.
Про порушення працівниками поліції нормативних актів, які регламентують проходження медичного огляду на стан сп'яніння та про грубе поводження поліцейських з громадянами, ОСОБА_2 до керівництва Національної поліції не повідомив, до органів прокуратури з відповідною заявою не звернувся. До адміністративного суду з відповідним позовом про визнання дій працівників поліції протиправними не звертався.
Будь-яких доказів про загострення стану здоров'я станом на 22.04.2018 року та одразу після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 до суду не представив.
Доводи апелянта, що при накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції, не врахував вимоги ст. 33 КУпАП не спростовують правильність постановленої ухвали, оскільки санкція ст. 130 ч.1 тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином,при накладені адміністративного стягнення на ОСОБА_2, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність у справі обставин, які пом'якшують або обтяжують його провину, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік, яке передбачео санкцією статті 130 ч.1КУпАП.
Наведені обставини вказують на відсутність у апеляційного суду підстав, які можуть вказувати на необхідність та можливість скасування або зміни судового рішення в частині накладення адміністративного стягнення і пом'якшення стягнення, яке визначене районним судом.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд дійшов до висновку, що підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2018 року - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області О.М. Таварткіладзе