Справа № 373/1016/18
23 жовтня 2018 р. м. Переяслав-Хмельницький
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Реви О.І.
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_2 до Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Представник позивача ОСОБА_4 звернувся із позовом до суду в інтересах ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на земельну ділянку загальною площею 2,194 га, що складається із земельних ділянок площею 1,536 га, 0,658 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті 08 жовтня 2014 року його баби ОСОБА_5, якій вона належала відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р3 № 324466, виданого 15.05.2003 Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 240.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08 жовтня 2014 року померла баба позивача ОСОБА_5 про що 10.10.2014 за № 13 складено відповідний актовий запис виконавчим комітетом Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 315773. До дня смерті ОСОБА_5 була зареєстрована і постійно проживала у житловому будинку № 61 по вул. Шкільна (колишня назва - Першотравнева) в с. Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області. Дані обставини встановлені відповідно до довідки № 211 від 04.06.2018 Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.
За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 16 липня 2014 року секретарем виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, реєстр № 26, за яким вона заповіла земельну ділянку загальною площею 2,194 га, що складається із земельних ділянок площею 1,536 га, 0,658 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_2.
Позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину за заповітом, відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, подавши протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини відповідну заяву приватному нотаріусу ОСОБА_6 Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області, в результаті чого було заведено спадкову справу № 31 за 2014 рік після смерті ОСОБА_5.
Іншим спадкоємцем за законом першої черги є син спадкодавця ОСОБА_3 - батько позивача, який спадщину після смерті матері не приймав, із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживав та не заперечує, щоб спадкове майно було переоформлено за заповітом на позивача.
Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які прийняли спадщину, в тому числі й таких, що мають право на обов?язкову частку у спадщині, немає.
23.05.2018 позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку, оскільки відсутній витяг з Державного земельного кадастру, що позбавило позивача можливості оформити спадщину на своє ім'я. Зареєструвати земельну ділянку та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, власник якої помер, неможливо до переходу права власності до іншої особи.
Представник позивача ОСОБА_4 подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі та без участі позивача, а також задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач - Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області в особі сільського голови позов визнав в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення. На підтвердження своєї позиції надав суду письмову заяву про визнання позову, з якої вбачається, що наслідки визнання позову роз'яснені і є зрозумілими, просить розглянути справу без участі свого представника.
Третя особа ОСОБА_3 подав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та не заперечує щоб право власності на зазначену земельну ділянку було визнано за його сином ОСОБА_2.
Розгляд справи здійснюється відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Суд приймає до уваги усі подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами глав 84, 85, 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.
Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про спадкування», особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За правилами статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, що передбачено ст. 328 ЦК України.
Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, позивач не має можливості надати витяг з Державного земельного кадастру, так як відомості про земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель. Реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою власника земельної ділянки. Зареєструвати земельну ділянку та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, власник якої помер, неможливо до переходу права власності до іншої особи.
Пунктами 9 - 10 розділу УІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VІ передбачено, що до 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю. Документи, якими було посвідчено право власності земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
За правилами ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ від 01.07.2004, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Частиною 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» врегульовано, що право на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Враховуючи обставини справи, визнання позову представником відповідача, яке не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в підготовчому засіданні на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України.
Питання судових витрат вирішити відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі ст.ст. 328, 1218, 1225, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 142, 200, 206, 263 - 265 ЦПК України суд, -
ПозовОСОБА_2 до Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку загальною площею 2,194 га, що складається із земельних ділянок площею 1,536 га та 0,658 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті 08 жовтня 2014 року баби ОСОБА_5, якій вона належала відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р3 № 324466, виданого 15.05.2003 Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 240.
Повернути ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 427 (чотириста двадцять сім) гривень 83 коп., сплаченого ним при поданні позову в загальному розмірі 855,66 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1051778508.1 від 04.06.2018 в ПАТ КБ «ПриватБанк».
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О. І. Рева