Справа № 132/2363/18
Провадження № 2-а/132/41/18
Рішення
Іменем України
17 жовтня 2018 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Павленко І.В.
при секретарі Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Львівської митниці ДФС-начальника протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2, Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №3074/20900/18 від 08.11.2017 року, -
Позивач в позові вказує, що постановою в справі про порушення митних правил №3074/20900/18 від 12.06.2018 року, складеною заступником начальника Львівської митниці ДФС-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 на нього було накладено адміністративне стягнення по ч.3 ст.470 Митного кодексу України у виді сплати штрафу в розмірі 8500 грн., а саме за те, що він 22.12.2017 року ввіз на митну територію України у митному режимі «Транзит» автомобіль «AUDI A4» реєстраційний номер PP0296E VIN №WAUZZZ8ZWA208492 та у визначений законодавством термін не вивіз його за межі митної території України.
Притягнення його до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії заступника начальника Львівської митниці ДФС-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 такими, що суперечать чинному законодавству України. Тому вважає, що дана постанова в справі про порушення митних правил є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства. Тому звертається до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явився, однак від нього надійшла заява, про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились. При цьому в матеріалах справи наявний відзив представника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3, згідно якого в задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.229 КАС України не здійснювалось.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил №3074/20900/18 від 12.06.2018 року, складеною заступником начальника Львівської митниці ДФС-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 на позивача було накладено адміністративне стягнення по ч.3 ст.470 Митного кодексу України у виді сплати штрафу в розмірі 8500 грн., а саме за те, що він 22.12.2017 року ввіз на митну територію України у митному режимі «Транзит» автомобіль «AUDI A4» реєстраційний номер PP0296E VIN №WAUZZZ8ZWA208492 та у визначений законодавством термін не вивіз його за межі митної території України.
Згідно статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил (стаття 488 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Докази у справі про порушення митних правил визначаються статтею 495 Митного кодексу України. Дана норма закону передбачає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягається до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст. 95 Митного кодексу України, а також п.2.2 § IV наказу Держмитслужби України від 17.11.05 року № 1118 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України", зареєстрованого в Мінюсті України 25.11.05 року за № 1428/11708, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб)
Відповідно до вимог ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзит, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Зміст норми ч.1 ст.458 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено належними та допустимими доказами, а саме довідкою №31/2/0541-5881 від 14.07.2018 року, виданою Регіональним сервісним центром МВС у Вінницькій області Територіальним сервісним центром №0541, згідно бази даних «ДАІ 2000» УДАІ УМВС України у Вінницькій області та Єдиного державного реєстру МВС громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення водія не отримував. Серед позбавлених права керування транспортними засобами не значиться.
У відповідності до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з постанови в справі про порушення митних правил №3074/20900/18, у наданому 20.05.2018 року поясненні громадянин ОСОБА_1 стверджував, що жодного відношення до вищезгаданого транспортного засобу не має, хоча дійсно цього дня слідував з РП в Україну та скористався послугою «бла-бла-кар».
За таких обставин суд, за відсутності будь яких-доказів, визначених статтею 495 Митного кодексу України, позбавлений можливості перевірити законність та обґрунтованість притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до переконання, що представником митниці, при притягненні ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України не було взято до уваги всіх доказів у відповідності до ст. 495 МК України та не з'ясовано інші обставини справи у відповідності до ст. 489 МК України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2).
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2).
Проте відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обгрунтування своїх заперечень, тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 є підставним і підлягає до задоволення.
Згідно ст.531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Із змісту наведених норм слідує, що необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Згідно із ст.286 КУпАП України суд при розгляді справи з приводу рішень , дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, щодо притягнення до адміністративної відповідальності перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи.
Приймаючи рішення, суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.286, 293 КУпАП, ст.ст.93, 95, 268, 469,-470, 478, 481, 488, 489, 494, 495, 531 МК України, ст.ст.5, 20, 77, 194, 205, 229, 243-246, 250, 286 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3074/20900/18 від 12.06.2018 року, складену заступником начальника Львівської митниці ДФС-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її проголошення.