"10" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1530/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранспорт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Гюбі+” про стягнення заборгованості в загальній сумі 538922,94 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртранспорт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Гюбі+” про стягнення заборгованості за договором № 18082017 від 18.08.2017 р. в загальній сумі 538922,94 грн., у т.ч. 457006,16 грн. основної заборгованості, 63404,89 грн. пені, 5597,00 грн. 3% річних, 12914,89 грн. інфляційних втрат, посилаючись на наступне.
18.08.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртранспорт» (виконавець) укладено договір № 18082017, відповідно до якого виконавець зобов'язувався на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по обробітку ґрунту на пальному замовника за кількістю, якістю в строки та на умовах встановлених в договорі, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконанні роботи.
Позивач вказує, що додатковою угодою від 17.10.2017 року було внесено зміни до договору, а саме виключено п. 1.3 договору та викладено п. 1.2 в наступній редакції: «Загальний обсяг робіт визначається актами виконаних робіт, підписаними сторонами. Акти виконаних робіт є невід'ємною частиною цього договору».
Як зазначає позивач, між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт, проте замовник оплатив виконані роботи не в повному, а саме:
- згідно акту № ОУ-0000095 від 01.02.2018 р. про виконання робіт сума заборгованості складає 182400,00 грн. з врахуванням ПДВ;
- згідно акту № ОУ-0000096 від 01.02.2018 р. про виконання робіт на суму 274035,64 грн. з врахуванням ПДВ замовником було сплачено 1429,75 грн., тому сума заборгованості складає 272605,89 грн. з врахуванням ПДВ;
- згідно акту № ОУ-00001Ю від 16.02.2018 р. про виконання робіт сума заборгованості складає 2000,27 грн. з врахуванням ПДВ.
Так, позивач вказує, що загальна сума заборгованості за договором станом на 16.02.2018 р. складала 457006,16 грн. та на момент звернення до суду не сплачена відповідачем.
Відповідно до п. 3.3 договору оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт в строк не пізніше 7 днів.
Відповідно до п. 4.1.5 договору замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату робіт виконавця відповідно до умов договору.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що нараховується на суму заборгованості, за кожний день прострочення оплати.
Так, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що 16.02.2018 р. було підписано останній акт здачі-приймання робіт, а замовник зобов'язаний сплати заборгованість протягом 7 днів, замовнику нарахована пеня, що у період з 24.02.2018 р. по 23.07.2018 р. складає 63404,89 грн.
Крім того, як зазначає позивач, останнім у період з 24.02.2018 р. по 23.07.2018 р. нараховано відповідачу 3% річних, що становить 5597,00 грн. та інфляційних втрат у сумі 12914,89 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2018 р. позовну заяву ТОВ „Укртранспорт” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1530/18 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 03.09.2018 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2018 р. у справі № 916/1530/18 підготовче засідання відкладено на 20 вересня 2018 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2018 р. у справі № 916/1530/18 закрито підготовче провадження та справу призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10 жовтня 2018 р.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою „інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення”.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
18.08.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртранспорт» (виконавець) укладено договір № 18082017, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по обробці ґрунту на пальному замовника за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені в договорі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно п. 1.2 договору виконавець виконуватиме роботи за наведеними нижче умовами та в наступних обсягах:
Найменування с/г культуриПлоща, гаПлановий початок робітЦіна робіт за 1 гектар, з ПДВЗагальна вартість робіт, з ПДВ
Глибоко рихлення132023.08.2017500,00660000,0
Оранка79805.09.2017600,00 478800,0
Дискувания (тяжка)72005.09.2017400,00288000,0
Дискування (легка)72010.09.2017350,00 252000,0
Всього: 3558 1678800,0
Відповідно до п. 1.3 договору загальний обсяг робіт (виконання робіт по обробці ґрунту) складає 3558,0 га. Обсяг робіт визначається актом виконаних робіт.
За умовами п. 1.4 договору сторони домовилися, що у разі наявності заборгованості за надані послуги виконавець набуває права на купівлю (придбання) зібраного врожаю, а замовник зобов'язаний укласти з виконавцем договір купівлі-продажу врожаю с/г культур з наступним взаємозаліком заборгованості між сторонами (за надані послуги за цим договором та за договором купівлі-продажу врожаю с/г культур).
В п. 2.1 договору вказано, що виконавець здійснює збиральні роботи із застосуванням техніки в режимі роботи, яка прийнятна для обох сторін:
- Cat challenger 865 і глибокорозпушувач GREGOIRE BESSON -7м,
- Cat challenger 835 і плуг GREGOIRE BESSON - 10 корпусів,
- Cat challenger 835 і плуг Lemken Diamant - 8 корпусів,
- Cat challenger 835 і дискова борона GREGOIRE BESSON XPV-7 м.
Відповідно до п. 2.2 договору за 5 календарних днів до планованого початку робіт, зазначеного в п. 1.2 договору, замовник шляхом надіслання виконавцю листа уточнює терміни початку робіт із зазначенням дати та адреси подачі техніки виконавця.
Згідно п. 2.5 договору в строках виконання робіт можуть визначатися перерви (тривалі несприятливі погодні умови, незрілий врожай тощо), на час яких виконавець вправі забрати техніку.
За умовами п. 3.1 договору ціна робіт за 1 гектар зазначається в п.1.2 договору. Ціна та/або обсяг робіт можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони підписують відповідну додаткову угоду.
Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 7 днів
В п. 3.4 договору зазначено, що сторони домовилися, що їхні представники здійснюватимуть щоденний облік обсягу виконаної роботи шляхом підписання відомостей, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання виконаних робіт за кожну неділю або при закінченні обсягів виконаної роботи протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.
Відповідно до п. 4.1.2 договору замовник зобов'язується перед початком робіт прийняти та по закінченню робіт повернути техніку та навісне обладнання шляхом підписання із представником виконавця відповідного акту приймання-передачі (додаток № 1 до договору), а також підписати акт підтвердження замовником доступу техніки виконавця до с/г полів замовника (додаток № 2 до договору).
В п. 5.1 договору зазначено, що у випадку відмови замовника від отримання робіт (послуг) по обробітку ґрунту в обсязі, визначеному п. 1.2 договору, замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. у строк не пізніше 10-ти днів з планованого початку виконання робіт.
За умовами п. 5.2 договору у випадку необґрунтованої та безпідставної відмови виконавця від виконання робіт по збиранню врожаю за предметом договору, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до п. 5.3 договору за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати.
Згідно п. 5.4 договору за невиконання вимог п. 4.1.1 договору замовник відшкодовує завдані виконавцю збитки (спричинену шкоду) в повному обсязі.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 р.
Надалі 17.10.2017 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про зміну договору № 18082017 від 18.08.2017 р., відповідно до якої сторони домовились викласти п. 1.2 договору в наступній редакції: «Загальний обсяг робіт визначається актами виконаних робіт, підписаними сторонами».
Також 17.10.2017 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 про зміну договору № 18082017 від 18.08.2017 р. Так, відповідно до вказаної додаткової угоди № 2 сторони домовились виключити п. 1.3 договору та викласти п. 1.2 договору в наступній редакції: «Загальний обсяг робіт визначається актами виконаних робіт, підписаними сторонами. Акти виконаних робіт є невід'ємною частиною цього договору».
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Так, вищевказаний договір між ТОВ «Агро Гюбі+» (замовник) та ТОВ «Укртранспорт» (виконавець) № 18082017 є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначає позивач, між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт, проте замовник оплатив виконані роботи не в повному, а саме:
- згідно акту № ОУ-0000095 від 01.02.2018 р. про виконання робіт сума заборгованості складає 182400,00 грн. з врахуванням ПДВ;
- згідно акту № ОУ-0000096 від 01.02.2018 р. про виконання робіт на суму 274035,64 грн. з врахуванням ПДВ замовником було сплачено 1429,75 грн., тому сума заборгованості складає 272605,89 грн. з врахуванням ПДВ;
- згідно акту № ОУ-00001Ю від 16.02.2018 р. про виконання робіт сума заборгованості складає 2000,27 грн. з врахуванням ПДВ.
Наразі позивач, посилаючись на положення п.п. 3.3 та 4.1.5 договору від 18.08.2017 р. № 18082017, вказує, що відповідач зобов'язаний оплатити вартість отриманих послуг в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Так, позивач вказує, що загальна сума заборгованості за договором складає 457006,16 грн., яка заявлена до стягнення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, договір № 18082017 від 18.08.2017 р., на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, припинив свою дію 31.12.2017 р. Будь-яких додаткових угод щодо продовження дії договору матеріали справи не містять. Так, додаткові угоди від 17.10.2017 р. № 1 і № 2 стосуються лише порядку визначення обсягу виконаних робіт та порядку оформлення виконання робіт.
При цьому додані позивачем до позову копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000095 від 01.02.2018 р. на суму 182400,00 грн., № ОУ-0000096 від 01.02.2018 р. на суму 274035,64 грн. та № ОУ-0000110 від 16.02.2018 р. на суму 2000,27 грн., в яких містяться посилання на договір № 18082017 від 18.08.2017 р. не свідчать про продовження між сторонами по справі договірних відносин після припинення вказаним договором своєї дії з огляду на відсутність письмової домовленості сторін про таке.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи позивача про складання вказаних вище актів між сторонами від 01.02.2018 р. та від 16.02.2018 р. в межах виконання спірного договору № 18082017 від 18.08.2017 р. з огляду на встановлення судом закінчення строку дії договору ще 31.12.2017 р. Більш того, враховуючи сезонність обумовлених в договорі робіт (оранка, дискування, глибоке рихлення), надання вказаних послуг після спливу терміну дії договору, а саме у січні-лютому 2018 року, є необґрунтованим.
Поряд з цим слід зазначити, що за умовами п. 3.4 договору сторонами мав здійснюватись щоденний облік обсягу виконаної роботи шляхом підписання відомостей, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання виконаних робіт за кожну неділю або при закінченні обсягів виконаної роботи протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.
Проте, позивачем не надано жодного доказу щодо ведення обліку обсягу виконаної роботи та відповідних відомостей, на підставі яких складався акт приймання-передачі виконаних робіт.
Крім того, відповідно до п. 4.1.2 договору на підтвердження виконання договору між сторонами повинні бути складені відповідні акт приймання-передачі техніки та навісного обладнання перед початком робіт і по закінченню робіт, який є додатком № 1 до договору, а акт підтвердження замовником доступу техніки виконавця до с/г полів замовника, який є додатком № 2 до договору. Однак, вказані додатки до договору в матеріалах справи відсутні та позивачем до суду не надавались, жодних клопотань з цього приводу не заявлялось.
В ч. 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи викладене та відсутність доказів саме виконання позивачем послуг за спірним договором № 18082017 від 18.08.2017 р. під час його дії, суд вважає безпідставними доводи позивача по існування у відповідача заборгованості по вказаному договору.
Щодо актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000095 на суму 182400,00 грн., акт №ОУ-0000096 на суму 274035,64 грн., акт №ОУ-0000110 на суму 2000,27 грн., які були складені 01.02.2018 р. і 16.02.2018 р. після закінчення строку дії спірного договору, суд зазначає наступне.
З вказаних актів вбачається, що позивачем надавались послуги з оранки і дискування, проте, з огляду на сезонність виконання цих робіт, виконання судом критично оцінюються ці акти як на підставу виникнення у відповідача зобов'язання сплатити вартість цих послуг. Тим більш строк оплати послуг за вказаними актами не встановлений.
За таких обставин, про існування у відповідача простроченого зобов'язання з оплати послуг за вказаними актами.
Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 63404,89 грн. на підставі п. 5.3 договору, розрахунок якої наведено в позові, суд зазначає наступне.
Такі правові наслідки як сплата неустойки настають саме у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати.
Однак, встановлення судом відсутності підстав для здійснення відповідачем оплати за договором і самої заборгованості відповідача перед позивачем виключає можливість застосування до відповідача такої міри відповідальності як нарахування пені, що заявлена до стягнення.
Аналогічно з огляду на відсутність у відповідача зобов'язання з оплати наданих послуг та відповідно прострочення такого зобов'язання, неможливо застосовувати положення ч. 2 ст. 625 ЦК України стосовно нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Так, виходячи з системного аналізу положень ст. 625 ЦК України, обов'язок сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки виникає виключно у боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, що в даному випадку відсутнє.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності та всі обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранспорт” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Гюбі+” заборгованості за договором № 18082017 від 18.08.2017 р. в загальній сумі 538922,94 грн., у т.ч. 457006,16 грн. основної заборгованості, 63404,89 грн. пені, 5597,00 грн. 3% річних, 12914,89 грн. інфляційних втрат, є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранспорт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Гюбі+” про стягнення заборгованості в загальній сумі 538922,94 грн. відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 жовтня 2018 р.
Суддя В.С. Петров