36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.10.2018 Справа № 917/994/18
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.
при секретарі Отюгова О.І.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022
до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"
вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631
про стягнення 59 154,68 грн., -
Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" про стягнення пені в розмірі 59 154,68 грн. за порушення термінів оплати спожитої активної електричної енергії за договором постачання електричної енергії №344 від 17.10.2008.
Ухвалою від 21.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Перше судове засідання у справі призначалося на 11.09.2018.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про зменшення штрафних санкцій ( вх. №8430, 8429).
11.09.2018 перше судове засідання по справі було відкладено на 03.10.2018 з метою надання додаткового часу позивачу для подання відповіді на відзив.
19.09.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні 03.10.2018 представник позивача виклав зміст та підстави позовних вимог.
У судовому засіданні 03.10.2018 представник відповідача виклав свої заперечення проти позову, в яких просив зменшити розмір штрафних санкцій.
Головуючий дослідив матеріали справи у судовому засіданні.
В судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2018.
04.10.2018 представник позивача підтримав позов у повному обсязі.
В судове засідання 04.10.2018 представник відповідача не з'явився, причин щодо того суду не повідомив, належним чином повідомлений про ату судового засідання (розписка в матеріалах справи).
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд встановив, що між ВАТ «Полтаваобленерго» (змінено організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго») та Холдинговою компанією «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства (змінено організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство «АвтоКрАЗ») було укладено Договір про постачання електричної енергії № 344 від 17.10.2008 (далі Договір) з відповідними додатками.
В подальшому між сторонами підписано ряд Додаткових угод (копії в матеріалах спраив).
Відповідно до Договору та «Правил користування електричної енергії» (далі ПКЕЕ), що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, поряд із обов'язком Постачальника електричної енергії передбаченого п. 2.2.2., розділу 2 Договору - Постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5. та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток «Обсяги постачання (договірної величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу») існує обов'язок Споживача, передбачений п. 2.3.3. Договору - Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок засобів обліку електричної енергії».
Згідно п. 1 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» Сторонами Договору узгоджено Розрахунковий період з 0 годин 1-го числа попереднього місяця до 0 годин такого ж числа поточного місяця.
Для встановлення обсягу споживання електричної енергії п. 4.2. «Правил користування електричною енергією» та п. 2.2.2. Договору відсилають Сторони Договору до розділу 5 і додатку «Обсяги постачання (договірної величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу». У відповідності до абзацу 2., п. 5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше першого листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 Обсяги постачання (договірної величини) електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»).
Вказані обсяги дійсні на кожен наступний рік. якщо до першого листопада поточного року жодною із сторін не буде письмово заявлено про їх зміну. Пункт 5.2. Договору зазначає, що Узгоджені обсяги постачання електричної енергії, що вказані в Додатку № 1. є договірними величинами споживання електричної енергії.
Додатком № 2 до Договору Сторони узгодили порядок розрахунків плановими платежами.
Згідно п. 2 цього Додатку - Платежі за електричну енергію здійснюються Споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника у наступних обсягах та строки:
- 10 % від заявлено (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду;
- 20 % від заявлено (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 10 числа розрахункового періоду;
- 30 % від заявлено (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 15 числа розрахункового періоду:
- 40 % від заявлено (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 25 числа розрахункового періоду:
При цьому, Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу на обсяг електричної енергії, заявлений на поточний розрахунковий період та на відсоток планового платежу.
Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється Споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку.
Тобто, відповідачу узгодили оплату електричної енергії плановими платежами у встановлені строки (термін) впродовж розрахункового періоду з чітким визначенням частки оплати в кожному встановленому періоді.
Так, обов'язок відповідача в частині здійснення оплатити вартості електричної енергії виник відповідно до п. 2.3.3. Договору, Додатку № 2 до Договору де чітко визначено певне співвідношення планових платежів і строки їх здійснення.
Позивач вказує, що порушуючи право та законні інтереси позивача на своєчасне отримання коштів за електричну енергію, відповідач постійно здійснює платежі з порушенням порядку та термінів встановлених Договором, що завдає матеріальної шкоди позивачу і має істотне значення у договірних відносинах оскільки, у зв'язку з несвоєчасними платежами зростає додаткове фінансове навантаження на Постачальника електричної енергії. Енергоносії, як-то електроенергія та газ, ПАТ «Полтаваобленерго» закуповує на Енергоринку України за 100 % попередню оплату. ПАТ «АвтоКрАЗ» є Споживачем з великим обсягом споживання електричної енергії на мільйони гривень щомісяця.
Відповідальність Споживача за порушення порядку здійснення платежів у певних співвідношеннях з оплати електричної енергії унормована п. 4.2.1. Договору та п. 9. Додатку № 2 «Порядок розрахунків» - за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Позивачем за порушення термінів оплати спожитої активної електричної енергії встановлених Договором відповідачу нарахована пеня в розмірі 59 154,68 грн. за період з грудня 2017 р. по травень 2018 р.
Позивачем розрахунок пені здійснювався під час підбиття підсумків за кожен календарний день прострочення платежу починаючи з дати, в термін до якої повинен бути здійснений платіж за формулою:
Р = s * p * О, де
Р - нарахована пеня, грн..
s - сума заборгованості за теплову енергію грн..,
р - (ставка пені, у відсотках за день прострочення) * (подвійна облікова ставка НБУ),
Q - кількість днів прострочення).
Відповідач проти вимог заперечує, вказує, що позивач не коректно та не у відповідності до чинного законодавства України розрахував пеню. Також, відповідач подав заяву про зменшення пені на 95%, в якій не заперечує факт прострочення оплати.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 24 ЗУ «Про теплопостачання», статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, умов договору та інших правових актів законодавства. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч. 6, 7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Як визначено ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо надання послуг з постачання електричної енергії. Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за вказаним Договором, оплатив отриману теплову енергію з порушенням, встановлених строків.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до доданого розрахунку позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 59 154,68 грн. за період з грудня 2017 р. по травень 2018 р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи момент виникнення зобов'язань щодо оплати за кожний окремий розрахунковий період відповідно до вимог Договору, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 статті 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому суд відхиляє заперечення відповідача, щодо не коректного нарахування пені, як безпідставні.
Відповідачем подано заяву про зменшення розміру пені на 95%.
В обґрунтування зазначеної заяви відповідач зазначає, що незважаючи на зниження ним своєї виробничої діяльності через відсутність попиту на автомобілі, а також накладення державною виконавчою службою арешту на рахунки відповідача в банківських установах, відповідач виконує свої зобов'язання щодо сплати планових платежів за отриману електричну енергію. Також, зазначає, що строк прострочення планової оплати за послуги з постачання електричної енергії не сягає більше чотирьох днів, а в більшості випадків прострочення відсутнє або не перевищує одного дня, тому вищезазначене прострочення не завдало значних збитків позивачу.
Представник позивача в судовому засіданні проти зменшення розміру пені заперечив.
Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру пені, суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд погоджується з позицією позивача щодо того, що не дотримання режимів оплати електроенергії, передбачених договором ставлять у скрутний матеріальний стан Енергопостачальну компанію, щодо отримання коштів, які в першу чергу ідуть на закупівлю енергоресурсів на Енергоринку України за 100 % попередню оплату і, є запорукою стабільного забезпечення регіону електричною енергією.
Відповідно до частин 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не наведено інших істотних обставин, окрім тяжкого фінансового становища та значної заборгованості перед іншими контрагентами.
Згідно із статтею 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи приписи статей 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 05808735) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) 59 154,68 грн. пені за порушення термінів оплати спожитої активної електричної енергії за договором постачання електричної енергії №344 від 17.10.2008 та 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Повне рішення буде складено 05.10.2018.
Суддя М.М. Кульбако