Справа № 766/14958/17
н/п 2/766/872/18
06 вересня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Прохоренко В.В.,
секретар Красновський В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 23.02.2015 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до умов якого він передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 000 грн., які останній зобов'язаний був повернути у строк до 01.04.2015 року. Умови договору ОСОБА_2 не виконав, грошові кошти не повернув. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість в розмірі 14694,91 гривень, а саме: 10000,00 гривень - сума боргу; 4040,66 гривень - інфляційне збільшення боргу; 654,25 гривень - 3% річних.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові, надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
За таких обставин враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
У відповідності до частини першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передавання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківські рахунки.
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідно до письмової розписки від 23.03.2015 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 10 000 грн., які зобов'язався повернути в строк до 01 квітня 2015 року.
Станом на 06.06.2017 року грошові кошти відповідачем не повернуто.
Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінювалися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною( сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. (Правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові №6-50цс 16 від 24.02.2016 року).
Отже, дослідивши боргову розписку про отримання в борг грошових коштів, які видавалися відповідачу (боржнику) - позивачам (позикодавцем), суд приходить до висновку, що між сторонами укладено письмовий договір позики, який в силу його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику, тому невиконання відповідачем грошових зобов'язань у встановлені строки, свідчить про порушення ним права позивача, яке підлягає судовому захисту.
З огляду на викладене вище з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 10 000 грн.
Приписами частини першої статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманих ним грошових коштів належних до сплати кредиторові
Враховуючи, що відповідач своєчасно не повернув позикодавцю грошові кошти, тому позовні вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню, при цьому суд вважає, що із ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 654,25 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 040, 66 грн. за договором позики від 23.02.2015 року, за період із 02.04.2015 року по 06.06.2017 року, які суд вирахував наступним чином 3% від суми боргу 10 000 грн. ? 797 дні (кількість днів прострочення із 02.04.2015 року по 06.06.2017 року) ? 3/100/365 = 654,25 грн., інфляційні втрати - 10 000 грн. (сума заборгованості) * 1,404 (сума інфляцій за період із 02.04.2015 року по 06.06.2017 року = 14 040, 66 грн..- 10 000 грн., сума заборгованості = 4 040, 66 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640,20 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 625, 1046 -1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_2, суму позики в розмірі 10 000 гривень; 3% річних у розмірі 654, 25 грн. та інфляційне збільшення в розмірі 4 040, 66 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 640 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.В.Прохоренко