Справа № 645/3757/18 Суддя 1 інстанції: Шарко О.П.
Провадження: 33/818/63/18
ІМЕНЕМ УкраЇнИ
17 жовтня 2018 року м. Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_1, за участю захисника - адвоката ОСОБА_2, учасника ДТП - ОСОБА_3, представника - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_5, на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2018 року,-
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2018 року ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Як вказано в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_5 21 червня 2018 року, приблизно о 09 год. 55 хв., керуючи автомобілем «РЕНО», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Ощепкова та вул. Рибалка, у м. Харкові, рухаючись по другорядній дорозі, не надала переваги у русі транспортним засобам, які рухалися по головній дорозі, чим порушила п. 16.11 ПДР України, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «БМВ», державний номерний знак АХ 1199СК, під керуванням ОСОБА_3, автомобілі зазнали технічних пошкоджень, чим була завдана матеріальна шкода. Також, внаслідок дорожньо транспортної пригоди постраждала ОСОБА_3 була доставлена до ХМКЛШНМД ім.. Мещанінова з діагнозом: забій м»яких тканин лівого лучіп»ястого суглобу, посттравматичний міозит шийного відділу хребта.
Не погодившись з рішенням районного суду,адвокат ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2018 року та закрити провадження по справі за відсутністю у діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вказує, що суд першої інстанції не врахував письмові пояснення ОСОБА_5, за змістом яких вона рухалась на власному авто в бік перехрестя вул. Ощепкова з вул. Рибалко по другорядній дорозі. В салоні ТЗ знаходився свідок - ОСОБА_6 перед перехрестям ОСОБА_5 зупинила автомобіль та надала дорогу двом іншим авто, які рухались по головній дорозі. Пересвідчившись, що перешкод немає, почала свій рух зі швидкістю 20 км/год. на середині перехрестя, у момент закінчення маневру, на великій швидкості виїхав автомобіль БМВ, в результаті чого сталася ДТП. Ймовірно, БМВ рухався чи виїхав на головну дорогу з дуже великою швидкістю, тому що не попав у поле зору ОСОБА_5 в час перетину її автомобілем перехрестя. Також, районний суд не взяв до уваги наявність на місці ДТП свідка - пасажира РЕНО ОСОБА_6 (у протоколі відсутня інформації щодо неї, а місцевим судом проігноровано клопотання про її допит). Також, на час ДТП біля перехрестя працювала бригада працівників, які також допитані не були. Обвинувачення ОСОБА_5 базується виключно на поясненнях ОСОБА_3 Протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП до нього не відповідають встановленим вимогам.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_2 підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити.
ОСОБА_3, в свою чергу, пояснила суду, що 21.06.18р. рухалась на своєму автомобілі по пр. Московському (головна дорога) з орієнтовною швидкістю 40 км/год. у напрямку до лікарні, в той час як інший водій - ОСОБА_5 на великій швидкості (мінімум 70-90 км/год) виїхала з другорядної дороги. Зазначила, що не підписала схему ДТП власноруч, так як була госпіталізована, однак, вважає її правильною.
Адвокат ОСОБА_4 в обгрунтування своїх заперечень зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують правильність висновків районного суду. Вказував, що у день аварії (21.06.18р.) ОСОБА_5 відмовилась від надання пояснень, 04.07.18р., ймовірно, поспілкувавшись з адвокатом, виклала свою версію подій, якою тільки підтвердила свою вину, і лише у вересні 2018р. вирішила їх змінити. Крім того, ОСОБА_5 не з»являлась жодного разу ані до місцевого, ані до апеляційного суду. На думку представника ОСОБА_3, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив усі наявні докази.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника - адвоката ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 та її предстаника - адвоката ОСОБА_4, які заперечували проти її задоволення, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею повно і всебічно встановлені всі обставини дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів.
? Факт правопорушення і вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 018977 від 21.06.18р. (а.с. 1), схемою ДТП (а.с. 4), протоколом огляду місця ДТП (а.с. 10-12), письмовими поясненнями учасників ДТП ОСОБА_5, ОСОБА_3 (а.с. 13, 15), фотознімками (а.с. 19-20).
Відповідно до п. 16.11 ПДРУ, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
З огляду на матеріали справи, зокрема, схему місця ДТП, підписану ОСОБА_5 власноруч та без зауважень, розташування ТЗ після події ДТП, локалізацію та характер отриманих ними пошкоджень, пояснення водіїв, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_5 порушень вимог п. 16.11 ПДР України, та про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував пояснення ОСОБА_5, є неспроможними, так як вина правопорушника встановлена на підставі сукупності доказів, зокрема, письмових пояснень учасників ДТП.
Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП складені не вірно, є неспроможними, так як останні підписані ОСОБА_5 власноруч та без зауважень. (а.с. 1, 10)
Порушень норм КУпАП під час складення протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суддіФрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2018 року є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_5, залишити без задоволення.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2018 року, якою ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду ОСОБА_1