Справа №204/6043/18
Провадження №2/204/1677/18
іменем України
(заочне)
18 жовтня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Книш А.В.,
при секретарі Подвижній О.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку, -
Позивач звернулась до відповідача з позовною заявою, в якій просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком №172-а по вул. Ізмайлівська у м. Дніпро, та зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою, а також стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником домоволодіння №172-а по вул. Ізмайлівська у м. Дніпро. Згідно довідки №13257 від 13 серпня 2018 року про склад сім'ї, зареєстрованими за вказаною адресою є позивач, її чоловік та відповідач. Відповідач не перебуває в Україні вже більше року, проживає за кордоном та не планує повертатись. З огляду на постійне проживання в іншій країні відповідач не приймає участі у сплаті комунальних послуг, утримання домоволодіння та здійсненні поточних або капітальних ремонтних роботах. Відповідач не здійснює жодних дій спрямованих на самостійне вирішення питання щодо зняття себе з реєстрації. На підставі викладеного позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, а також відзив не подавав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи згоду позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Вислухавши представника позивача ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Позивач є власником домоволодіння №172-а по вул. Ізмайлівська у м. Дніпро (а.с.21-25, 52).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №13257 від 13 серпня 2018 року, за адресою: вул. Ізмайлівська, буд.172-а у м. Дніпро, зареєстровані позивач, відповідач та ОСОБА_4 (а.с.32).
Також довідкою, наданою адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 23 серпня 2018 року, встановлено, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 26 березня 2011 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.60).
У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він є чоловіком позивача та батьком відповідача. Відповідач у 2013 році виїхав до держави Ізраїль та живе там до сьогоднішнього часу, має там сім'ю, прийняв іноземне громадянство та приїхати до України не може, проти його зняття з реєстраційного обліку не заперечує.
Свідок ОСОБА_5 зазначив, що він є сусідом позивача та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3. Зазначив, що син позивача з 2013 року не проживає разом із батьками, знає, що зараз він проживає у державі Ізраїль та в нього там є сім'я. Речей або інших предметів, які можуть належати відповідачу у будинку не бачив, а також про випадки перешкоджання відповідачу проживати в будинку позивача не знає.
Актом про не проживання особи від 10 жовтня 2018 року, встановлено, що відповідач за адресою: м. Дніпро, вул. Ізмайлівська, буд.172а, з 2013 року не проживає (а.с.79).
Дослідженими в судовому засіданні доказами поважні причини відсутності відповідача за місцем реєстрації не встановлені.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач не проживає в спірному житловому приміщенні понад один рік без поважних причин, спроб вселитися не робив і ніхто не перешкоджав його проживанню або вселенню до нього, а тому вимоги позивача щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є законними та обґрунтованими.
Стосовно позовних вимог в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням і є підставою для такого зняття відповідача з реєстраційного обліку, та те, що позивач позов до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не пред'явила, позовні вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП 1Я02714402) до ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1), третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40392181) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: м. Дніпро, вул. Ізмайлівська, буд.172а.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: